Дистанційне навчання українська література 8-А клас

ВІДЕОУРОК

             

      

  

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ ВЛІТКУ

1.Леся Українка « Давня казка»

2.І. Карпенко – Карий « Сто тисяч»

  

3. М. Коцюбинський « Дорогою ціною»

4. О. Довженко « Ніч перед боєм»

5.Ніна Бічуя « Шпага Славка Беркути»

6.Володимир Дрозд «Білий кінь Шептало»

7.Юрій Винничук «  Місце для дракона»

8. Валентин Чемерис «Вітька +Галя, або Повість про перше кохання»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Початковий рівень 0,5 б.

1. Які псевдоніми ще мав Олег Кандиба?

А. О.Лелека

Б.Син Олеся

В. К.Кардаш 

Г. Кандибенко

2.  Провідний мотив вірша Олега Ольжича "Захочеш - і будеш" - 

А. утвердження сильної і сміливої особистості

Б. уславлення українських воїнів

В. прищеплення любові до Батьківщини

Г. віра в майбутнє своєї Вітчизни

3. Радість в однойменному вірші Олени Теліги "Радість" порівняно з

              А. авто

Б. хлопчиною

В. мотоциклом

Г. рухом

4. Псевдонім Ольжич означає

А. син давньоруського князя Олега

Б. взяв псевдонім , бо дуже подобалося ім’я

В. він по батькові Олегович

Г. на честь найкращого друга

5. У якій країні на Івана Силу було вчинено замах?

А.  Іспанія

Б. Франція

В. Німеччина

 Г. Америка

6. Яке ще сценічне ім'я мав ІВАН СИЛА?

А. Кінг конг 

Б. Велет

В. Бієр-Мієр (Ведмідь)

Г. Кротон

ІІ рівень

Завдання на встановлення логічної відповідності( за правильно виконане завдання – 1 ,5бал).

7. Установіть відповідність між героєм твору О.Гавроша ««Неймовірні прогоди Івана Сили»» та його характеристикою.

1. Велет;	А Середнього віку кремезний смаглявий чоловік у смугастому трико з маленькими вусиками й борідкою. Цей герой роками заробляв на життя вуличними боями;
2.Вуйко Микульцьо;	Б з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників;
3.Агент Фікса;	В Невеличкий дядько, у потертій сірій крисані, з обвислими вусами, гачкуватим носом та теплими карими очима;
4. Іван Сила.	Г пецькуватий чоловік із круглою котячою головою, швидким поглядом і рухливими щурячими вусами;

    

8 Установіть відповідність між назвою твору та його ідеєю.

1. «Господь багатий нас благословив»О.Ольжича;	А заклик до сучасників присвятити життя Батьківщині ;
2.«Захочеш – і будеш» О.Ольжича;	Б заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця;
3. «Сучасникам» О.Теліги;	В  уславлення материнської любові, заклик шанобливо ставитись до матерів;
4. «Пісня про рушник» А.Малишка;	Г заклик раціонально використовувати власні сили;

 

ІІІ рівень 1б.

 

9.. Що, на думку А. Малишка, є найвищими цінностями?
10. До чого закликає О.Ольжич у поезії «Господь  багатий нас благословив»?

11. Визначте тему   поезії «Сучасникам» О.Теліги.

 

ІV рівень

Високий  рівень

12.  Напишіть твір-роздум ( 7-8 речень) за однією з тем:

ü Мотиви життєрадісності й шляхетності в поезіях О.Ольжича й О.Теліги.  

ü Найвищі духовні цінності в поетичних творах А.Малишка.

18.05.2023

 ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота

1. Що стало причиною смерті Олега Ольжича?

а) хвороба;

б) автомобільна аварія;

в) катування у концтаборі;

г) важке поранення.

 

2. Яка ідея вірша Олега Ольжича «Захочеш – і будеш…»?

а) сум за рідною домівкою;

б) возвеличення любові до України;

в) уславлення борців за волю України;

г) заклик до активного життя, віри в себе.

 

3. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Олени Теліги?

   І душа моя горить сьогодні…

а) епітет;

б) метафора;

в) порівняння;

г) персоніфікація.

 

4. Який заклик звучить у вірші Олени Теліги «Сучасникам»?

а) ставати до бою за Україну;

б) не боятися своїх почуттів;

в) діяти, а не кидати слова на вітер;

г) не забувати про Бога.

 

5. На яку роботу влаштувався Іван Сила після прибуття до столиці?

а) вантажником;

б) працівником цирку;

в) вуличним борцем;

г) водієм.

 

6. Яку надзвичайно небезпечну тварину Іван Сила переміг голіруч у двобої?

а) лева;

б) тигра;

в) ведмедя;

г) бика.

 

7. За допомогою якої художньої деталі Андрій Малишко змальовує портрет матері у «Пісні про рушник»?

а) ласкава усмішка, засмучені очі;

б) сльози на щоці;

в) теплі, ніжні руки;

г) похилені плечі.

 

8. Символом чого є стежина у вірші Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»?

а) далекої дороги;

б) шляху додому;

в) дороги в інший світ;

г) життя людини.

 

ІІ рівень (2 бали).

9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.

1. «Господь багатий нас благословив»

2. «Сучасникам».

3. «Пісня про рушник».

4. «Вчителька».

5. «Радість»

а) Не треба слів! Хай буде тільки діло!

   Його роби – спокійний і суворий…

б) Козачка вдаряю попід мурами –

   Бо хлопчина не дає спокою!

в) Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

   І водила мене у поля край села…

г) І вірити, і прагнути – не вотще.

   Безсмертне – і величне, і ясне-бо.

д) Знов щебече юнь і цвіте трава,

   Пізнаю тебе в постаті несхилій.

 

10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.

1. Фікса.

2. Мілена.

3. Брякус.

4. Пандорський.

 

а) найсильніша людина Німеччини;

б) кохана Івана;

в) ведучий у цирку;

г) агент таємної поліції;

д) тренер Івана.

 

17.05.2023      УРОК ПЧ

Тема: А. Дімаров «Блакитна дитина»

 

1. Прочитати твір.

2. Вікторина «Відгадай літературного героя твору А.Дімарова «Блакитна дитина»:

1.     «…Замислена і трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей».  

2.     «…Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчинки».

3.     «…Сидить  за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він,мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову.  ..Скільки живу не бачив такої блискучої лисини.  Вона була схожа на облуплену крашанку».  

4.     «…Високий, ставний, він мовчки проходив шкільним подвір’ям, строго поблискуючи шкельцями окулярів, і, коли це траплялося під час перерви, гамір одразу вщухав».   

5.     «…Він був  дуже молодий. І, незважаючи на  оту молодість, він зовсім не ганявся за напускною солідністю… Він був нам скоріше старшим товаришем».  

6.     «…Ніхто у нашому селі не мав таких блискучих, із рипом, чобіт. Такого ситющого галіфе. Таких червоних сорочок із справжнього оксамиту».  

 2. Продовжити речення. Обгрунтувати.

    Найголовніше, що я зрозумів, прочитавши повість «Блакитна дитина», - це…

3. Скласти сенкан :  

                               1. Толя

                               2.

                               3.  

                               4

                               5.

 

 

 

04.05.2023

Тема уроку: Аналіз повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили»

 

     1.Передивитися відео.

  2. Опрацюйте матеріал та запишіть паспорт твору

1.Рік видання – 2007.

2.Жанр: пригодницька повість.

3.Тема: розповідь про пригоди простого хлопця із закарпатського села Білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу.

4.Ідея: уславлення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості в особі Івана Сили.

5.Композиція повісті

Твір складається із  двох частин; 42 розділів, ще одного розділу, «… в якому нічого не залишається, як попрощатися» та післямови.

Композиція твору “Неймовірні пригоди Івана Сили”

Експозиція – приїзд Івана до столиці з метою знайти роботу та самореалізуватися

Зав’язка – тренування героя в доктора Брякуса, встановлення першого рекорду, робота в цирку мадам Бухенбах

Кульмінація – виборювання Іваном титулу найсильнішої людини світу

Розв’язка – вимушений розпад цирку Бухенбах

6.Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.  

 

 Виконати письмово!

1.зАПОВНИТИ (В ТАБЛИЦІ АБО БЕЗ ТАБЛИЦІ)

Паспорт твору
Автор
Назва твору
Рік написання
Тема
Ідея
Основна думка
Жанр
Герої твору

 

2.Написати твір –мініатюру НА ТЕМУ « іВАН СИЛА –ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ» 1 СТОРІНКА

 

 

03.05.2023

Тема.  Іван Сила – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості

 

 ПРИГАДАЙТЕ!

1.       Хто головний  герой твору «Неймовірні пригоди Івана Сила». (Іван Сила – двадцятирічний юнак із Закарпаття, який приїхав до Києва у пошуках роботи).

2.     У чому його особливість? (Іван виявився надзвичайно сильним. Приїхавши до столиці він дуже швидко здобув славу, став чемпіоном Республіки, почав працювати у цирку, виконуючи небезпечні трюки. Під час гастролей неодноразово доводив, що являється одним із найсильніших людей світу).

3.     Чи знайоме вам його ім’я в реальному житті? (Так, Іван Сила – прототип всесвітньо відомого силача Івана Фірцака на прізвисько Сила. Він виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу, став чемпіоном Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, чемпіоном Європи з культуризму, був названий американською пресою найсильнішою людиною XX століття).

4.     Що таке прототип? (Прототип – це реальна особа, уявлення про який послужило письменнику першоосновою при створенні літературного типу, образу людини - героя твору.

5.     Чи знаєте ви ще українських силачів, крім Івана Фірцака, якими нам варто пишатися? (Так, Іван Піддубний із Полтавщини, який став чемпіоном світу з боротьби на початку ХХ століття. Василь Вірастюк – володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу», брати Клички – чемпіони світу з боксу у важкій вазі, Дмитро Халаджі – автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України та Всесвітню Книгу рекордів Гіннеса).

 

Перед вами проблемне питання  

У чому полягає непереможність Івана Сили: у фізичних здібностях  чи духовному багатстві?

 

Фізичні                                                         Духовні

   

1)    Іван Сила побив республіканські рекорди. 2)    Переміг чемпіонів Республіки, Англії, Японії. 3)    Демонстрував неабияку силу під час виконання циркових трюків.

1)    Головний герой допомагав постраждалим (як під час знайомства з Міхою). 2)    Не хотів, щоб хтось постраждав через нього (тому й вигадував трюки на арені без боротьби). 3)    Поважав свій рідний край, батьків, друзів.

ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

Висновок 1:  Іван Сила був не лише сильним, а й добрим. У ньому поєдналися найкращі людські якості: толерантність, милосердя, відповідальність, повага до старших, любов до рідного краю.

 

  За допомогою цитат з твору описати зовнішність героя та  риси характеру.  ВИСНОВКИ ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

 

Іван Сила
Зовнішні риси		Риси характеру
Цитата з тексту	Висновок2	Цитата з тексту	Висновок3
«Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні» «відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима». «…свою величезну долоню. А була вона в нього немала, бо й сам парубійко мав під два метри зросту»	Іван був молодим, сильним та кремезним, мав гарні витончені риси обличчя, був одягнутий як простий середньостатистичний чоловік із села.	«Обід для Сили був справою святою.»  «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників.» «Бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи» «В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. І взагалі, вів здоровий спосіб життя.» «Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування.» «Від несподіванки Іван розчулився. Від раптового спогаду про гори, батьків, Ма- руську і, звичайно, галушки, в його очах блиснули сльози.» «Він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася.» «Всі вже порядно занудьгували за домівкою. Іванові майже щоночі снилися мамині галушки, мамалига з бринзою та вареники з сиром»	Іван Сила був працьовитим, довірливим, простим, співчутливим, вів здоровий спосіб життя.

 

 ПРОЧИТАЙ!

  Цікаві факти із життя справжнього Івана Сили

 

1.     Його  дід Іван Вільхович  у лісі вбив ведмедя поліном,за що в селі його прозвали Силою.

2.     В Іспанії   Фірцак  брав участь у кориді, під час якої вбив бика, вирвавши йому роги.

3.     Пожалівши корову, сам запрігся в плуг і виорав поле.

4.     Іван Фірцак міг зрушити с місця дерев’яну хату.

5.     В рідному селі спортсмена відкрито музей. Там же встановлено пам’ятник із гранітної брили вагою 7,5 тонн, позував для якого Василь Вірастюк.

6.     В 2013 році про Івана Фірцака з’явився фільм кіностудії імені Олександра Довженка «Іван Сила», в якому знялися талановиті українські актори Ольга Сумська, Віктор Андрієнко, Іванна Сахно, а також Василь Вірастюк та Дмитро Халаджі.

Чи багато спільного у Івана зі справжнім українцем?  

Орієнтовна відповідь: Так, Іван Сила має багато спільних рис із справжнім українцем. Він сильний, сміливий, добрий, співчутливий, щедрий, відданий, любить свій рідний край, поважає батьків. З нього можна брати приклад.

Висновок 4. (У зошит)  Іван, не дивлячись ні на що, завжди залишався людяним,  йшов до  своєї мети, перемагав.       ІВАН СИЛА – УТІЛЕННЯ ДОБРОТИ Й ЩИРОСТІ, НЕПЕРЕМОЖНОГО ДУХУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ГІДНИЙ ЙОГО ПРЕДСТАВНИК.

 

 Домашнє завдання

Заповнити таблицю

 

Паспорт героя
Назва твору
Герой твору
Рік народження
Місце народження
Прототип героя
Зовнішній вигляд
Риси характеру
Відношення до інших героїв твору
Епізод, який запам’ятався і вразив
Мої враження від героя

 

20.04.2023

Тема:Олександр Гаврош.   Повість "Неймовірні пригоди Івана Сили" 

 

  Факти біографії.

Народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка.  Має понад тисячу публікацій у пресі. 

Член Асоціації українських письменників. Переможець «Коронації слова»  2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…». Лауреат журналістської премії імені Йосипа Терелі (2010 рік).  Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською мовами. 

Засновник і співголова журналістського клубу «Не Таємна вечеря».  

                  ОПРАЦЮВАТИ матеріал підручника с. 236,237

  Історична довідка

Іван Фірцак (прототип  героя Івана Сили) народився у червні 1899 року в українському селі Білки на Закарпатті. За неймовірну силу отримав прізвисько «Кротон».

Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби. Чемпіон Європи з культуризму.

Вісімнадцять років був артистом чехословацького цирку. Побував у шістдесяти чотирьох країнах, дивуючи всіх неймовірною силою. Виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу.

З рук королеви Англії Іван Фірцак отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами.

Американська преса називала його найсильнішою людиною XX століття.

Після одного з боїв переніс важку операцію, під час якої йому замінили частину черепної кістки на золоту пластину. Але Кротон і далі продовжував свої знамениті виступи.

На початку сорокових років повернувся на Закарпаття з дружиною Руженою Зікл, повітряною гімнасткою «Герцферт-цирку». Подружжя мало восьмеро дітей. Старший син ван став чемпіоном України з боксу в середній вазі. Помер знаменитий силач у 1970 році в рідномуселі Білки. У народі його прозивали Іваном Силою.

 Теорія літератури (повторення відомостей про пригодницький твір, повість)

Пригодницький твір – це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін..), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

Літературознавці  називають твір гумористично-пригодницькою повістю.

 Повість — епічний жанр літератури, розповідний художній твір, у якому досить широко змальовано життя одного чи кількох героїв протягом досить тривалого або важливого за подіями часу.

 

 

  Читання  1-6 розділів твору О. Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили".

 

Самостійна робота за прочитаним

                            1.Закінчити речення

1.Олександр Гаврош народився …

2.Закінчив факультет …

3.Є членом  Асоціації …

4.Був лауреатом …

                            2 . Дати відповідь.

1. На якому виді транспорту Іван прибув до столиці?  

2. Як звали малого, що утікав від крамарів?  

3. Яку роботу порадив хлопець Івану Силі?  

4. Як звали знаменитого бійця атракціону?  

5. Хто переміг у двобої Велета та Івана Сили?  

6. Хто зацікавився Іваном після двобою?  

7. Ким виявився доктор Брякус?  

8. Що запропонував доктор Брякус молодому силачеві?  

  

Домашнє  завдання

1. Прочитати розділи 7-20 повісті "Неймовірні пригоди Івана Сили".

Вміти переказувати прочитаний текст.

 

 

 

19.04 20123

Тема: Олена Теліга « Сучасникам», « Радість» 

 Оле́на Іва́нівна   — українська поетеса, публіцист, літературний критик.

Народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, українсько-білоруській родині: батько Іван Опанасович Шовгенів — знаний фахівець, гідротехнік-практик, мати — донька православного священика. Коли дівчинці було п'ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга.

3 1918 року родина мешкає в Києві. У Києві Олена навчається в Жіночій гімназії Олександри Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. Вивчає і такі дисципліни, як Закон Божий, російська граматика, історія, арифметика, географія, чистопис, малювання та креслення; проте на основі віднайдених оцінок юної Олени тих років, можна сказати, що вчилася посередньо. Зі згортанням приватної освіти та вказівкою, що, всі діти повинні навчатися в єдиних трудових звичайних школах, Олена потрапляє до саме такої.

Батько, урядовець УНР, разом зі старшим сином у 1920 році опинилися в еміграції в Чехословаччині.

Навесні 1922 року матері Олени разом з донькою та сином Сергієм вдається вибратися з радянської України спочатку в Польщу, а в липні 1922 року оселитися в Подєбрадах у Чехословаччині, де на той час ректором Української господарської академії був її чоловік. Саме в Чехії Олена спочатку отримує «матуру» — атестат, а потім закінчує історико-філологічне відділення Українського педінституту в Празі. Тут вона знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним — з ним згодом і піде на розстріл. Саме в Чехії відбувається її становлення як поетеси, публіциста-літературознавця.

З вибухом Другої світової війни Олена Теліга перебувала в Польщі — ще з 1929 року жила тут, коли у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: іноді їй доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре — і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів.

У грудні 1939 року в Кракові Олена Теліга познойомилася з Олегом Ольжичем (Кандибою): тоді ж вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), де тісно співпрацювала з ним у культурно-освітній референтурі.  

Тоді Україну охопила війна. Олена Теліга вважала, що в цей жорстокий час їй треба бути на батьківщині. І вона приїхала. Мета була одна - об’єднати культурні сили України. У Києві вона створила «Спілку письменників», заснувала і редагувала журнал «Літаври» - літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово». Така активність ОУН у столиці не подобалася німецькій окупаційній владі, почались арешти. В Олени Теліги була можливість емігрувати, але вона відмовилася. Це був її свідомий вибір, її шлях, який вона гідно пройшла до останнього подиху. Поруч із нею весь час був її Михайло.

У київському гестапо Олена Теліга перебувала в камері № 34. На сірому в’язничному мурі залишила вона свій останній автограф: малюнок тризуба і напис - «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».

21 лютого 1942 року українську письменницю-патріотку було розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.

 

Робота над  віршами .

   Моральний заповіт поетеси у вірші «Сучасникам»

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби – спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене – у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся,

то сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, – я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.

КОМЕНТАР (прочитати). Лірична героїня вірша О. Теліги – сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає – не міряє. її серце загартоване в «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», вона поважає більше діло, ніж слово – тверде, безкомпромісне, вірне, незрадливе.

У вірші «Сучасникам» Олена Теліга насправді звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору — моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій: «Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби — спокійний і суворий». Людина може бути ослабленою своїми переживаннями, інтимними почуттями, коли ж ідеться до справи, то поетеса закликає: «Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив». Сама ж лірична героїня має все це поєднаним у житті «у святім союзі», де є й «душа і тіло», і «щастя з гострим болем». Проте людина може підпорядкувати все своїй волі, як це може зробити вона: «Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю!» Не слід зрікатися радостей, що їх дарує доля, але, коли цього потребує справа всього життя, коли перед нею ворог, — вона не дозволить собі бути слабкою.

ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

1.“Сучасникам” Олена Теліга   (паспорт)

 Рід літератури – лірика.

Вид лірики – громадянська (патріотична).

Жанр – вірш (моральний заповіт нащадкам).

Тема вірша “Сучасникам”  : послання в майбутнє, звернення до нащадків.

Ідея “Сучасникам”  – заклик горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробуванью.

Основна думка: “Не треба слів! Хай буде тільки діло”.

Мотив – автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства.

Образи-символи – вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення.

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: катрен (чотиривірш).

Віршований розмір: п’ятистопний ямб.

 Художні  засоби:

епітети : «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»;

метафори : «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі», «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»;

риторичні оклики : «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»;

звертання :«О, краю мій, …»;

інверсія : хуртовині сніжній;

антитеза : біль бринить, зате коли сміюся.

   Патріотичні мотиви поезії «Радість

Радість

Ой, не знаю, що то за причина –

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон-xлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами –

Бо хлопчина не дає спокою!

КОМЕНТАР (прочитати). Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.

   У вірші «Радість» ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї «радість тулиться», і ця радість передається поетичним порівнянням «як безжурний вітрогон хлопчина». Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли». Ця безжурна радість переповнює вщерть: «Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами...» Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної героїні.  

 ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

2.“Радість” Олена Теліга   (паспорт)

Рік написання – 1929.

Збірка: «О краю мій».

Жанр: вірш.

Рід літератури: лірика.

Вид лірики: громадянська (патріотична.)

Тема: зображення ліричної героїні, яка передає радість усім навколо.

Ідея: прагнення героїні донести до читатів радість, оптимізм у будь-якій ситуації.

Заклик бути життєлюбом та оптимістом є головною думкою твору.  

Художні засоби вірша “Радість”:

епітети: “безжурний  вітрогон-xлопчина”, “між  людьми  похмурими”;

порівняння :“як безжурний віт­рогон хлопчина”; “хлопчина  рветься,  як  метелиця,”;

метафора: “радість тулиться”, “хлопчина рветься”, “поле стелиться”, “Козачка  вдаряю  попід  мурами”;

анафора: – “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”;

риторичний оклик – “хлопчина не дає спокою!”;

інверсія – переходжу обережно вулицю.

Композиція: вірш складається з трьох строф.

Вид строфи: катрен (чотиривірш).

Віршований розмір: тристопний анапест.

Римування: кільцеве (АББА).     Настрій – життєрадісний, оптимістичний.

 

Домашнє завдання.  

1.     Вивчити один вірш напам’ять.

2.     ТЕСТИ

1.  ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ - син відомого українського письменника...

А. Миколи Зерова

Б. Олександра Олеся

В. Олеся Гончара 

Г. Павла Тичини

2. Правильними є всі твердження, ОКРІМ:

А. Олег Ольжич загинув у концтаборі

Б. Справжнє прізвище Олега Ольжича - Кандиба

В. Олена Теліга - авторка п'єс та романів

Г. Поети довго жили поза межами України.

3. Сповнена життєвого оптимізму, пролітає "між людьми  похмурими" лірична героїня твору

А. "Захочеш-і будеш" О.Ольжича

Б. "Господь багатий нас благословив" О.Ольжича

В. "Сучасникам" О.Теліги

Г. "Радість" О.Теліги

4. Які псевдоніми ще мав Олег Кандиба?

А. О.Лелека

Б.Ольжич

В. К.Кардаш 

Г. Кандибенко

5.  Провідний мотив вірша Олега Ольжича "Захочеш - і будеш" - 

А. утвердження сильної і сміливої особистості

Б. уславлення українських воїнів

В. прищеплення любові до Батьківщини

Г. віра в майбутнє своєї Вітчизни

6. Радість в однойменному вірші Олени Теліги "Радість" порівняно з

              А. авто

Б. хлопчиною

В. мотоциклом

Г. рухом

7  . Установіть відповідність між назвою твору та його темою.

1. «Господь багатий нас благословив»О.Ольжича;	А Послання в майбутнє, звернення до нащадків;
2.«Захочеш – і будеш» О.Ольжича;	Б роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові);
3. «Сучасникам» О.Теліги;	В роздум про можливості кожної особистості;

 8. Установіть  відповідність між назвою твору та цитатою.

1. «Господь багатий нас благословив»О.Ольжича;	А Зрослась небезпека з відважним життям    Як з тілом смертельника крила.
2.«Захочеш – і будеш» О.Ольжича;	Б  Любов і творчість; туга і порив    Одвага і вогонь самопосвяти ;
3. «Радість» О.Теліги;	В До міського руху ми не звикли,    А хлопчина рветься, як метелиця;

                             9 . Установіть відповідність між назвою твору та його ідеєю.

1. «Господь багатий нас благословив»О.Ольжича;	А заклик до сучасників присвятити життя Батьківщині ;
2.«Захочеш – і будеш» О.Ольжича;	Б заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця;
3. «Сучасникам» О.Теліги;	В заклик раціонально використовувати власні сили;

06.04.2023

Тема: Любов Пономаренко. «Гер переможений».   

Дослідження

  Епізоди, які б розкрили стосунки між полоненими і дорослими, між полоненими і дітьми.

Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», «ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...», «Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...»

Висновок  :

     Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук. З любов'ю згадували свою домівку, рідню. Були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.

Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець», «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...»

Висновок  :

     Охоронці зневажливо ставилися до полонених, але часом їх шкодували. Найбільше німців жаліли вдови, намагалися чимось допомогти. Ненависть змінилася милосердям, бо розуміли, що прості німці – заручники фашизму.

Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...»

Висновок  :

     Діти жорстоко ставились до полонених. Не могли простити вбивцям своїх батьків і дідів. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не зм'якшувало їхніх сердець.

 Художні  деталі, її роль у творі.  Художня  деталь – виразна подробиця твору, що робить зображувану автором картину зримішою, яскравішою і глибшою за змістом

-  Цеглинки, які уособлюють любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.

- Квіти (нагідки) — любов до прекрасного. Людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою в душі.

- Фотокартки — те, що з'єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим.

- Грядка — «його (Фрідріха) державка в нашому злиденному місті».

- Прикраси зі шматочків цегли (сонце і квіти) — творча натура Фрідріха.

- Квітка, що розцвіла посеред грудня — символ незнищенності людської душі, пам'ять.

- Хрест — символ смерті.

— Яка з цих деталей найбільше пов'язана з ідеєю твору? (Знайдена фотокартка. Оповідачка змогла усвідомити всю глибину страждань полоненого німця лише через багато років, коли сама стала матір'ю).

  ХАРАКТЕРИСТИКА   ГЕРОЯ( інформаційне гроно)

Добрий,щирий, чуйний

     

Поважно ставиться до жінок

 

 

Працьовитий, цінує красу

Фрідріх

Майстер виробів з цегли

Майстер будівельної справи

Люблячий батько

 

  ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

Тема:     зображення гуманного ставлення до полонених німців, які    відбудовували   зруйноване місто.                                                                                                                                    Ідея:   засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.

Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець – заручник фашизму.

 .

         Проблематика  твору

Гуманність і ненависть

Смерть і      життя

Милосердя, людяність і жорстокість

Добро і зло

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (письмово тести)

1.Любов Пономаренко народилася:
   на Сумщині;
   на Чернігівщині;
   на Харківщині.
   на Вінниччині;

2.Письменниця здобула вищу освіту:
   у Ніжинському педінституті;
   у Львівському університеті;
   у Київському університеті.
   у Глухівському педінституті;

3.Провідний мотив твору "Гер переможений" - це
   любов до Батьківщини.
   відданість інтересам людини;
   ненависть до ворогів;
   любов до людей;

4.Події, описані у творі, відбуваються:
   у часи Другої світової війни
   у довоєнні роки
   у повоєнній Україні.
   у повоєнній Німеччині;

5.Як звали полоненого німця?
   Ганс;
   Фрідріх;
   Ганс
   Шульц

6.Яку роботу виконували німці?
   копали траншеї;
   ремонтували мости
   будували будинки;
   ремонтували дороги

7.Як виконували роботу полонені?
   з неабиякою охотою;
   з любов'ю і розпачем;
   з ненавистю.
   байдуже

8.Як ставилися жінки до полонених?
   з люттю і ненавистю;
   з презирством;
   з байдужістю
   з жалем

9.На грядці Фрідріх посадив:
   соняшники
   жоржини
   нагідки
   чорнобривці

10.Зі шматочків цегли полонений німець виготовляв:
   медальйони;
   скриньки;
   прикраси - сонця й квіти;
   фігурки тварин

11.На фотокартці, яку зберігав Фрідріх, були зображені:
   його весільне фото;
   дві дівчинки;
   хлопчик та дівчинка;
   батьки Фрідріха

12.Через пів століття в стіні будинку, збудованого німцями, було знайдено:
   рукавичку, у якій знаходилася фотокартка дочок Фрідріха;
   документи полоненого німця.
   лист Фрідріха;
   скриньку із коштовностями;

13. Про що здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха?
   “Для чого нас замуровано у стіну нового будинку”
   “Ви не знаєте, де наш тато?”
   "Як ми тут опинилися?
   "Привіт з минулого!"

 

14Установіть відповідність між художньою деталлю та її коментарем

1	Квітка на клумбі
2	Хрест
3	Дівчатка у білих сукенках
4	Міцні будинки
5	Речі для полонених
A	крах надій і сподівань
Б	прагнення до будівництва, а не до руйнування, що закладено природою в людину
В	любов до прекрасного
Г	милосердя та прощення, співчуття та людяність
Д	спомин про мирне життя

15. Новела як літературний жанр має
   алегоричний зміст і мораль
   повчальний характер та віршовану будову
   динамічний сюжет та несподіване закінчення
   трагічний кінець та фантастичні елементи

 

16.Установіть відповідність між героєм та його вчинком

1	"...жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось з одягу ... та ще варену картоплю"
2	"...Подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували."
3	"...Цілу весну й ціле літо топтали та розкидали його грядку, його маленьку державку у нашому злиденному місті"
4	"...простягав йому цигарку й дозволяв полежати під стіною"
5	"...вискочила на подвір'я, простягла руку, щоб зірвати, і відсіпнула"
A	охоронець
Б	самотні жінки
В	оповідач
Г	удови
Д	діти

 

 

 05.04.2023

Тема: Любов Пономаренко. «Гер переможений».   

1. Ознайомтеся з біографією письменниці. 

     Любов Петрівна Пономаренко народилася 25 травня 1955 року. Береги Лисогору, який часом розливався веснами аж до хат села Іванівці Срібнянського району Чернігівщини, — то незабутній рідний край дитинства поетеси і прозаїка... Ще в шкільні роки почала писати вірші. Була навіть на одній з літературних нарад обдарованих школярів у Києві. Лауреат премій «Благовіст» (1999), імені Олеся Гончара (2000), імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.

     Батько дівчинки Петро Йосипович Кириченко викладав математику, а мати, Мотря Пилипівна,— біологію та хімію. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені М. В. Гоголя (1978). Щасливим випадком потрапила на семінар молодих літераторів. Вірші, які читала, особливого враження на присутніх не справили. Але була в них точність деталі, психологічна точність, був сюжет. «А ви спробуйте писати прозу», — порадив керівник семінару.

     І ось у видавництві Спілки письменників України 1984 року вийшла перша книжка повістей та оповідань авторки «Тільки світу», у 1999 р. — «Дерево облич», у 2005 р. — «Портрет жінки у профіль з рушницею».

     Точність, економічність слова: там, де іншому потрібно було б сотню слів, Л. Пономаренко обходиться кількома. В авторки рідкісне новелістичне мислення. Критики відзначають мужність, поетичність, народність слова письменниці. Так, говорить вона голосом свого краю. Бо авторка мислить сучасно, і сама структура її новел сучасна, близька до образного, об'ємного мислення кіно, телебачення, живопису.

 2. Словникова робота.

Гер — пан.

Шнель — швидко.

Гут — добре.

Кіндер — діти.

Фрау — звертання до жінки в Німеччині.

 

 3. Повторення   про поняття «новела». ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТ

Новела – різновид оповідання, невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є:

- незвичайна життєва подія,

- напружений розвиток дії,

- несподівана розв’язка,

- героїв небагато,

- увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб,

- як правило, відсутні описи.

ПРОЧИТАЙ! Художній твір Любові Пономаренко «Гер переможений» розповідає про подію, отже, належить до епічного жанру. Це оповідання  невелике за обсягом, проте в ньому глибоко й тонко передано внутрішній світ, переживання героя, на двох сторінках викладена життєва людська трагедія.

  Війна – страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які із зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом – очима наших співвітчизників, забуваючи, що по той, «інший», бік знаходились також чуйні, добрі, працьовиті люди. Вони також  були жертвами амбіцій політиків, що змагалися між собою за перерозподіл світу. Ми познайомимося з незвичайним твором  Любові Пономаренко – «Гер переможений». Наше завдання визначити, хто є жертвою у творі: дівчатка чи полонений  німець?

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Прочитати новелу.

2.     Дати відповіді на питання рядками з тексту (ПИСЬМОВО У ЗОШИТІ)

 Зразок

1.Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок?

  ЗАПИС У ЗОШИТІ:

   1.«...Цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)

 2.   Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу?  ВАША ДУМКА

3.        Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця?  

4.        Чим допомагали жінки полоненим німцям?

5.       Опишіть зовнішність Фрідріха.  

6.        Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми?  

7.        Чим дивував полонений німець жінок?  

8.        Що сталося з Фрідріхом?

 9.  Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що на­лежала Фрідріху?  

 

 

 

 

 

 

16.03.20123

Тема: Марина Павленко.     «Русалонька із 7-В, або  Прокляття роду Кулаківських»

 Закінчити речення або відповісти на запитання

1.     Старшого сина Міщенка звали… .

2.     Чому розлучилися Юзя і Мішель?

3.     Кобила Мальва була улюбленицею панни Юзефи,але вона її пожертвувала на … .

4.      Старшого сина Гордія  Кулаківського  звали … , а доньку - … .

5.     Фрол діставав із скрині зброю і … .

6.     Як помер Гордій  Кулаківський?

7.     Найменшого сина  Гордія  Кулаківського   звали … .

8.     Намисто дав бабусі Клаві … .

9.     Про намисто він сказав так : « Коли щастя прагнеш дітям - онукам своїм  - …»

10.                       Софійка хоче зняти прокляття, тому чекає, коли зійдуться … .

 

Домашнє завдання

Завершити читання твору М.Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».

 

15.03.20123

Тема: Марина Павленко.     «Русалонька із 7-В, або  Прокляття роду Кулаківських».

  ПРОЧИТАЙТЕ!

Марина Степанівна Павленко народилася 30 березня 1973 року у селі Старичі Яворівського району Львівської області в родині вчителів. Незабаром родина переїхала на Черкащину. Саме завдяки батьку (вчителю української мови та літератури) Марина і почала писати перші твори.

З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут імені П.Г. Тичини, по закінченню якого починає працювати вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року – викладачем кафедри української літератури й українознавства рідного університету.

Марина Павленко –  кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій, монографії про П. Тичину, член національної спілки письменників України.

Марина Павленко є автором збірок поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики»,  творів для підлітків, зокрема циклу творів «Русалонька із 7-В…», книг казок та повістей. Крім того Марина Павленко є неперевершеним ілюстратором,  зокрема й власних книг, таких як  «Чар-папороть», «Душа осики».

Читачам Марина Павленко, безумовно, полюбилась через її пенталогію «Русалонька із 7-В…», першій частині якої будуть присвячені наші наступні уроки.

  Пенталогія  — літературний, музичний або кінематографічний твір, що складається з п’яти самостійних частин, але об’єднаних діючими героями, спільною ідеєю і сенсом.

  ЗАПАМ`ЯТАЙТЕ!

Перша частина пенталогії Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» вперше вийшла друком у 2005 році. Про те, звідки Марина Павленко брала сюжет для твору, можна дізнатись в одному з її інтерв’ю:«… «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських»… народилась із драматичної історії одного родоводу, переказаною мені останньою спадкоємицею цього роду – уманчанкою Євгенією Іванівною Дульською.»

Отже, до пенталогії належать твори:

«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» (2005)

«Русалонька із 7-В та Загублений у часі» (2007)

«Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» (2008)

«Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту» (2011)

«Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія» (2013)

Кожна з частин переплітається з іншими, хоча їх і  можна читати окремо: скрізь сюжетна лінія завершена. Але разом вони становлять тісно зв’язаний окремий сюжет.

ПИСЬМОВО!

ЗАКІНЧИТИ РЕЧЕННЯ

1.Головним героєм твору є …

2. Софійка порівнює себе з …

3. Сніжана – це …

4.Що рід Кулаківських проклятий , дівчина дізналася від …

5.Щоб завоювати прихильність Вадима , героїня вирішила …

6. Залізши у стару шафу, дівчинка опинилася …

7.Гордій  Кулаківський обманом відібрав документи у …

8. На Вадимовій світлині вказувалася дата …

9. Сліпий старець під церквою порадив Софійці …

10.Мішель, дворянин з діда-прадіда, працював …

11.  У шухляді Софійка знайшла газету …

12. У газеті вона прочитала про те, що …

ПРОЧИТАЙ!

  Повість-казка – розповідний жанр літератури, що поєднує у собі ознаки повісті та казки.

   «Реальне та фантастичне у творі»

Реальне	Фантастичне
Життя родини Софійки та інших родин.	Чарівна шафа, яка може переносити людину в інші часи, коралі, привиди
Стосунки між дітьми (щира дружба, закоханість, заздрість та ін.).
Людські вчинки (крадіжки, обман, покинуті діти).

  Домашнє завдання

Прочитати  розділи 21-39 твору М.Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».

02.02.2023

Тема. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина?»

1. Експрес-тест «Закінчи речення» ПИСЬМОВО!

1.В. Симоненко народився у…    

2. Василя виховували...   

3. Майбутній поет навчався у...  

4. Збірка, яка вийшла за життя поета, мала назву…  

5. Причиною хвороби і смерті стало...  

6. В. Симоненко прожив...  

7. В. Симоненка посмертно удостоєно…

 8 . Жанр поезії “ Лебеді материнства ”…  

9. Символічні образи вірша “ Лебеді материнства ”…  

10.  Фах отримав В. Симоненко після закінчення Київського університету?    

11. Після смерті видані збірки …

12. Основна думка вірша “ Лебеді материнства “ ...  

2.Робота з текстом  вірша «Ти знаєш що ти – людина?»

     1.Читання поезії.

  2.Ідейно-художній аналіз вірша

            1.Як Симоненко зображує людину?

2. За що поважають людину в суспільстві?

3.До кого і з якою метою поет звертається у творі?

4.Чим стурбований поет? (Поета турбує те, що люди не цінують своє життя, свою індивідуальність).

5.Прочитайте першу строфу вірша. Назвіть головний рядок у першій строфі. («Ти знаєш, що ти – людина»).

6.Що значить – бути людиною? Чому автор виокремлює усмішку, муку, очі людини? (Людина може бути щасливою; тоді вона посміхається. Усмішка ще говорить про доброту, лагідність людини. У кожної людини є причини бути і нещасливою, стражати, терпіти муку. Очі – це дзеркало душі; в них відображається і щастя, і страждання).

  Отже, автор, говорячи про людину, зосереджується на її внутрішньому духовному світі.  

1.         Прочитайте другу строфу вірша. Яка основна думка цієї строфи? (Людина смертна). Якими уявляються поету люди, що житимуть «завтра»? (Добрі, ласкаві й злі). Чи відрізняються вони чимось, на думку автора, від сьогоднішніх людей? (Ні, Симоненко знову акцентує увагу на внутрішній сутності людини).

2.Прочитайте наступну строфу вірша. Знайдіть головний рядок. («І жити спішити треба»). Як ви гадаєте, що значить для поета «жити»?  

Жити –    

любити, творити, працювати, відпочивати,мандрувати, навчатися, відкривати нове, дружити, читати, насолоджуватися творами мистецтва, займатися  улюбленими справами, творити добро тощо

3.Як ви розумієте застереження поета: «Гляди ж не проспи!»?

4.Прочитайте останню строфу вірша. Чому, на вашу думку, вона майже повторює першу? (Автор знову нагадує, що людина повинна жити повноцінним життям, як того вимагає людська сутність).

ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ БЕЗ ТАБЛИЦІ

 

Тема	роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея	заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка:	Людина – велике творіння на землі; вмій з гордістю носити це ім’я; кожна людина неповторна
Композиція	Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід. Вірш складається з чотирьох  строф, кожна з яких містить по п’ять рядків.
Проблематика твору	· людина і суспільство (призначення людини на землі); · індивідуальність кожної людини; · швидкоплинність часу і життя.

ОПРАЦЮЙТЕ!

Художні особливості поезії «Ти знаєш, що ти − людина…»

Художні засоби	Цитати
Повтори:	Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.
Риторичні запитання:	«Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?»
Риторичний оклик:	«Гляди ж не проспи!»
Епітети:	«… люди - Добрі, ласкаві й злі»; «усмішка, мука єдина».

ПРОЧИТАЙТЕ висновок!!!

 

 Вірш «Ти знаєш, що ти – людина?» по-симоненківськи простий. Та за філософською наснаженістю, могутньою гуманістичною напругою він належить до найвищих досягнень не лише поезії Василя Симоненка, а й усієї нашої літератури. Таке, на перший погляд, звичне питання – «Ти знаєш, що ти – людина?» – має глибокий філософський підтекст. Ти знаєш, що ти – людина? Отже, ти повинен знати, що ти – не бездушний гвинтик. Що ти повинен мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це?

Ти – цілий світ. Людина замислюється – а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять?

А сьогодні все – озера, гаї, степи – для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів.

Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного... І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому.

 

 

Домашнє завдання:  

1.  Виразно читати вірш «Ти знаєш, що ти – людина?»;    

2.ПИСЬМОВО тести

1. Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає:
а) індивідуальність;
б) вміння писати поезії;
в) прагнення матеріально збагатитися.

2. У людини єдина (за поезією В. Симоненка):
а) думка;
б) усмішка і мука;
в) радість.

3. Люди, на думку поета, бувають:
а) щасливі і нещасливі;
б) добрі і злі;
в) вимогливі і жорстокі.

4. Чим багата людина на землі?
а) Озерами, гаями, степами;
б) горами, морями, полонинами;
в) лісами, полями, луками.

5. Письменник у своєму зверненні наполягає на тому, щоб кожна людина:
а) поспішала жити і кохати;
б) написала хоча б одну поезію.
в) була відповідальною перед суспільством;

6. В. Симоненко застерігає читача, щоб той:
а) боровся з розкрадачами державного майна;
б) не проспав своє життя;
в) обрав вірний життєвий шлях.

7. Який рядок поезії повторюється двічі?
а) «І жити спішити треба…»;
б) «очі твої — одні»;
в) «бо ти на землі — людина».

8. У своїй поезії В. Симоненко проголошує, що кожна людина повинна мати право на:
а) свободу;
б) відпочинок;
в) отримання приватного житла.

9. Автор поезії змушує людину замислитися над тим, що їй необхідно:
а) залишити по собі добру пам’ять;
б) відстоювати інтереси суспільства;
в) розвиватися і вдосконалюватися.

10. Читач під впливом вірша намагається:
а) надати допомогу всім, хто її потребує;
б) розпочати пошуки щастя;
в) переглянути своє ставлення до життя.

11. «Ти знаєш, що ти — людина?» Симоненка виходить до збірки:
а) «Тиша і грім»;
б) «Земне тяжіння»;
в) «Поезії».

12. Автор у творі зазначає, що завтра на цій землі:
а) «Кохати спішити треба»;
б) «Інші ходитимуть люди»;
в) «І жити спішити треба».

       

01.03.2023

Тема. Василь Симоненко. «Лебеді материнства». 

 

«Серед літераторів трапляються такі, чия творчість стає мовби частиною нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, і помислів, що ними живемо… Симоненко такого типу поет. За такими читач вимірює свої емоції, свої заповітні думи», – так висловився О. Гончар про Симоненка – людини самовідданої, благородної і вихованої. Творчість цього поета ми будемо вивчати протягом декількох уроків. Я сподіваюсь, що його поезія доторкнеться до душі кожного із вас і стане близькою та зрозумілою тому, що поетичні рядки йдуть від його ніжного серця, палкого розуму, ранимої душі.

 РОБОТА з підручником ( прочитати про В. Симоненка).

Побудувати  ґроно до біографії В. Симоненка 

 Так, коротке, але яскраве і плідне життя було у В. Симоненка. Його перу належать найвідоміші твори: збірка поезій «Лебеді материнства»; казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки»; збірка оповідань і новел «Вино з троянд».

  Справжнім «лицарем на білому коні», співцем материнської любові став В. Симоненко. Цю любов ми будемо спостерігати у поезії «Лебеді материнства», за яку автора нагороджено Державною премією імені  Т.Г. Шевченка. 

 Ідейно-художній аналіз поезії.

1. Робота з підручником.

 Виразне читання поезії 

 Теорія літератури.

Ліричний герой – умовно дійова особа. внутрішній світ якої (думки, почуття, переживання) відображуються у ліриці.

– З’ясуйте, хто є ліричним героєм твору? (образ люблячої матері).

– Чому поет вибрав саме таку назву? (образ лебедів асоціюється з образом Батьківщини, чимось прекрасним, казковим, почуттям любові і вірності).

 Визначення жанру, теми і ідеї твору. ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ!!!

Отже, вірш-пісня написана у жанрі колискової.

Тема: відтворення материнського співу над колискою, у якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

Ідея: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.

Основна думка: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

УСНО!!!Символічні образи поезії.

Теорія літератури

Символ – це багатозначний алегоричний образ, заснований на подобі, схожості або спільності предметів і явищ життя. У символі може бути виражена система відповідностей між різними сторонами дійсності (світом природи і життям людини, суспільством і особистістю, реальним і ірреальним, земним і небесним, зовнішнім і внутрішнім). 

Символи із першої частини вірша (мати – Батьківщина, верби і тополі, лебеді – символ материнської любові, відданості, мрії).

Символи із другої частини вірша (казка – символ добра, білява хата, мати – Батьківщина).

– У якому творі вам уже траплявся символ лебедів? ( «Гуси-лебеді летять…» М. Стельмаха).

Художні засоби твору.УСНО!!!

1-ий варіант: знайти епітети та порівняння;

2-ий варіант: знайти метафори та повтори.

Гра «Незакінчене речення»  ПИСЬМОВО!!!

1. Колір лебедів у поезії…

2. Лебеді порівнюються з…

3. Мати не пускала до хати…

4. Коли син виросте, то…

5. Людина не може вибирати…

6. Можна вибирати…

7. Слова поезії на музику поклав…(Знайти в інтернеті)

8. Лебеді асоціюються з…

Домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять вірш «Лебеді материнства» або «Ти знаєш, що ти – людина?»

 

23.02.2023

 Тема. Виразне читання поезій Ліни Костенко

ПРИГАДАЙ І ЗАПАМЯТАЙ!

 Графічне ві дтворення звучання художнього твору називається… (партитурою.)

- Виділення в реченні слова чи словосполучення, яке несе в собі основне смислове навантаження, — це… (логічний наголос.)

- Повільний, середній, пришвидшений та швидкий — це характеристика… (темпу.)

- Коротка зупинка голосу — це… (пауза.)

- За допомогою інтонації виражають… (почуття, емоції.)

 

 

Опрацювання пам’ятки «Як навчитися виразно читати віршові твори». і «Пам’ятки декламатора».

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори».

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка — ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору (↑);

б) зниження тону — стрілка вниз (↓);

в) рівний тон — горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

 

Пам’ятка декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох- трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

 ДОМАШНЯ РОБОТА

Вивчити вірш Л. Костенко напам’ять

 

22.02.2023

Тема: Ліна Костенко. Коротко про письменницю. «Чайка на крижині», «Крила»

   

1.  Виразне читання віршів «Чайка на крижині» та «Крила».

4.  Обмін враженнями.

-         Яке загальне враження у вас склалося від віршів Ліни Костенко? Чим вони схожі на інші, чим різняться?

-         Які людські якості, на думку авторки, є найціннішими, найпотрібнішими в житті?

-         Доведіть, що вірші  «Чайка на крижині» та «Крила» - диптих.

-         Яка різниця між дилогією і диптихом?

( Дилогія – об’єднані однією темою два прозові твори одного письменника, в яких діють одні й ті ж самі герої.

Диптих – об’єднані однією темою та ідеєю два поетичні твори.)

-         Два вірші  «Чайка на крижині» та «Крила» складають диптих. Чим вони поєднані?

1)    Спільним ідейним задумом: людина має крила, але не завжди ними користується;

2)    Алегоричним образом крил;

3)    Засобом мовленнєвого зв’язку: перша частина закінчується словами «Нащо крилатим ґрунт під ногами?», а друга розпочинається «А й справді, крилатим ґрунту не треба».

 

-       Читаючи поезію «Крила» Л. Костенко, кожний із вас, мабуть, звернув увагу на символічне значення людських крил. Для чого людині потрібні крила? Хіба вона літає? Так. Людина літає не тільки уві сні. Крила для кожного є тим глибокий духовним напо­вненням, що проявляється індивідуально.

-       Чому людина має крила, а не може полетіти? Це залежить у більшій мірі від неї самої, її прагнення, бажання, цілеспрямованості, наполегли­вості, старанності. Тому кожен повинен прагнути до самоствердження, подолання жит­тєвих труднощів у сучасному житті, а цьому допоможуть наші крила.

1)    Бесіда

-           Що потрібно в житті для птаха, а що для людини? (Птасі — небо, воля, хмари; для Людини — земля, поле, пара)

-           Назвіть істот в природі, які мають крила. (Птахи, мухи, бджоли, ко­ники...). Для чого вони їм потрібні?

-       Коли говорять людині, що у неї виросли крила за плечима?

-       Чому, на ваш погляд,   Л. Костенко зазначає, що людина має крила?

-       Чим людські крила відрізняються від пташиних? Як про це говориться в поезії?

-       Чим пояснити те, що, на думку поетеси, «... крилатим і ґрунту не треба»?

-       Які риси характеру Л. Костенко цінує в людині?

-       А чи має крила сама поетеса? Якщо так, то які? Власну думку об­ґрунтуйте.

-       Як, на вашу думку, мати крила людині — це обов'язок чи довільне бажання?

-       Яку людину вважають духовно багатою?

«Гронування»УСНО!

-         Складіть інформаційне гроно про людські крила.

( Людські крила: Правда. Чесність.  Довір'я.  Вірність у коханні. Вічне поривання. Щирість до роботи. Щедрість на турботи. Пісні, надії, поезії, мрії.)

ПИСЬМОВО!

Проведення тестового опитування

1.  Побачивши чайку, лірична героїня здивувалася тим, що пташина:

      а) самотньо плила на крижині; б) не встигла відлетіти у вирій;

      в) не змогла спіймати рибу.

2.  «Нащо крилатим під ногами...»:

      а) крижина; б) ґрунт; в) деревина.

3.    Людина хоча і не літає та має:

      а) велике бажання злетіти; б) крила; в) практичні навички.

4.        З чого, на думку, поетеси, зроблені крила у людини?                                                             а) Зі сміливості; б) з пуху; в) з чесності.

5.            Той край є найкращим для поетеси, де:                                                                                                а) виросли у неї крила; б) найкращі люди; в) відбулося багато історичних подій.

6.   Тільки тоді можна вирушати в політ, як вважає поетеса, коли маєш...:

а) освіту і досвід; б) ґрунт під ногами; в) батьківське благословення.

7. Який рядок у вірші Ліни Костенко «Крила» повторюється:

а) «А як же людина?» б) «Людина нібито не літає»; в) «А крила має»; г) «крилатим ґрунту не треба»?

8. За жанровою спрямованістю «Чайка на крижині»:

   а) поезія в прозі; б) поема; в) ліричний вірш.

9. Два твори мистецтва, об’єднані  єдиним авторським задумом, сюжетом, дійовими особами чи образами, але водночас кожен твір має окремий сюжет і композицію, - це:

а) дилогія;  б) диптих; в) полілог; г) трилогія

10. Із скількох творів складається диптих?

а) двох;  б) трьох; в) чотирьох; г) п’яти

-Які проблеми порушує Л. Костенко у своїх творах? (Добро і зло; бережливе ставлення до природи; дружба і зрада; індивідуальність, її переслідування...)

  

 Домашнє завдання:  вивчити вірш (на вибір )   

16.02.2023

Тема. Ліна Костенко. «Кольорові миші»

 Діти, емоційний стан можна передати не тільки словами, а й за допомогою кольору.

      Червоний – радісний, захоплений.

       Жовтий – світлий, приємний.

Зелений – спокійний, урівноважений.

Сірий – незадоволений, сумний.

Чорний – украй незадоволений. ВИБЕРІТЬ КОЛІР ВІДПОВІДНО ДО ВАШОГО НАСТРОЮ СЬОГОДНІ,

Ви, напевно, помітили, що кожен із нас у даний момент переживає різні почуття, тому й настрій класу – різнокольоровий!

Лексична хвилинка

-         А яким словом можна замінити слово «різнокольоровий»?

(барвистий, різноманітний, розмаїтий, різнобарвний, квітчастий)

-  Що означає слово «стандартний»? (однаковий, подібний)

-Яку людину можна назвати стандартною? (яка мислить, як усі; вчиняє, як усі)

-  Як це «всесвіт людини»? (індивідуальне, особисте, сокровенне, те, що вирізняє людину з-поміж інших, те, що робить її не такою, як усі)

Знайти відповідь на це питання нам допоможе наша сучасниця Ліна Костенко і герої її вірша «Кольорові миші».

 Виразне читання вірша  

1.Словникова робота

Лежати жужмом – купою, одне на одному, як-небудь

Не знали ладом – так, як треба

Яблуко-недоквас – не доквашене, кисле, зморщене

Мантія – довга широка чорна накидка судді.

2.Ідейно-художній аналіз поезії

- Коли відбуваються події, зображені в творі?

(події відбуваються в одному невеликому містечку приблизно триста років тому)

        -Чи могла насправді статися така подія, тобто реальна вона чи фантастична?

(наші предки вірили в існування відьом, у те, що відьми нібито приносили зло, тому за це їх карали. Отже, історія реальна)

         -Що ви побачили, слухаючи вірш? Опишіть приміщення, де відбуваються події? Хто присутній на суді? Якими ви собі їх уявили?

(маленька напівтемна кімната, посередині стіл, за ним огрядна фігура судді в чорній мантії; поруч сидить низенький лисуватий чоловічок з гусячим пером у руці – писар; у центрі – сусід, одягнений у довгу сіру свиту, єдина світла пляма – Анна – сидить на лавці, одягнена в барвисту сукенку, в руках перебирає хусточку в квіточки…)

 3. Аналіз образів твору

- У чому сусід звинувачує Анну? Зачитайте.

-         Чи справді вона робила живих мишей?

-         Чому сусід, хоч ті миші не завдавали йому ніякої шкоди, привів дівчинку до суду? Що стало поштовхом до цього?

(діти не граються іграшками; сусід злякався, що і його діти стануть схожими на Анну, він не розумів душі дівчинки, її прагнення прикрасити, одухотворити навколишній світ; його дратувала яскравість натури Анни, адже сам він «сірий», звичайний, як усі).

-         А може, він правий, «захищаючи» своїх дітей від впливу Анни? Людям, що не такі, як усі, живеться складно, навколишні часто їх не розуміють?

(сусід боїться, що Анна має більший вплив на його дітей, ніж він сам, боїться не так за дітей, як за свій батьківський авторитет).

-         Яка пора року описана у творі? А за якими деталями ви це визначили? (використано епітети).

-         Повернемося знову до наших листочків. За допомогою якого кольору можна передати атмосферу в суді і в природі? (сіре усе).

-         Діти, у цьому вірші є алегоричні образи. Згадаймо, що таке алегорія.

(алегорія – інакомовлення, в якому абстрактне поняття передане за допомогою конкретного образу).

-         Які образи, на вашу думку, є алегоричними?

(кольорові миші, кольоровий кіт – уособлення багатої фантазії, уяви,  таланту, неповторності людини).

-         Зверніть увагу на те, що в дівчинки є ім’я, а в сусіда немає. Як ви думаєте, чому?

(поетеса протиставляє індивідуальність, неповторність і сірість, стандарт).

-         Звернімося до тексту вірша. Зачитайте останні чотири рядки. Чому саме так закінчила письменниця твір?

(талант і яскравість мають переважати сірість і буденність у житті).

-         Яку ж думку адресує читачам Ліна Костенко?

(людина має бути неповторною, не схожою на інших, оригінальною, яскравою, творчою, а не сірою, обмеженою та байдужою до краси навколишнього світу).

Домашнє завдання

1.     Виразно читати вірш.

2.      Вибрати ознаки, які характеризують Анну і сусіда.

Анна:

Сусід:

Стандарт, романтизм,оригінальність,    приземленість,

неповторність, сірість,буденність, індивідуальність.

 3.Виконати тестові завдання

1. Коли відбуваються події у вірші «Кольорові миші»

А) у наш час;

Б) у шістсот якомусь році;

В) сто років тому;

Г) у двадцять першому столітті

2. Скільки років було головній героїні Анні?

А)12 Б)10 В)7 Г)9

3. Хто привів Анну до суду?

А) розлючений сусід; Б)розлючена сусідка; В)представники влади; Г) батьки

4. У чому звинуватили Анну?

А) у крадіжці;

Б) у тому, що літала на мітлі;

В) у виготовленні кольорових мишей;

Г) у тому, що гасила зірки

5. Що було матеріалом для виготовлення кольорових мишей?

А) фарби; Б) жовті й сухі листочки; В) кольоровий пластилін; Г) квілінг

6. У рядках:

Багряне листя, кілька тих листочків,

Останнє листя із кленових віт.

Ужито:

А) порівняння; Б) метафора; В) епітет; Г) гіпербола

4. Скласти сенкан «Анна»

15.02 2023

Тема:  Ліна Костенко. Коротко про письменницю. Уявне і реальне в її поезіях. «Дощ полив…»

   Ліна Василівна Костенко – це письменниця, яка стала надзвичайно популярною ще за ранніх років своєї творчості. Вона наразі живе і працює в Україні. І від недавніх пір активно почала писати прозу, тобто присвячує свій час не лише написанню поезій.  .

 

1.      Робота з підручником (ст.172)

 Читання статті про Л. Костенко.(ст.172  ) ПИСЬМОВО! Поставити 5  запитань до тексту, записати в зошит.

 

 

2.      Виразне читання поезії Л. Костенко «Дощ полив...».

ПРОЧИТАТИ!  Історія написання і видання

Навіть звичайний дощ у поезії «Дощ полив...» перетворюється під пером Ліни Костенко на казкову пригоду, що докорінно змінює уявлення людини про можливе і неможливе, про реальне і нереальне. Адже й справді, якщо людина здатна побачити зорі у звичайній калюжі, то чому вона не може визбирувати блискавки в траві разом із кропив’яним дідком? Чому сад не може стати для неї величезною різнокольоровою парасолькою, з якої можна струшувати краплі?  Що може бути більш простим і звичним, ніж квасоля? Але навіть ця буденна рослина стає довершеним поетичним образом, якщо людина спроможна бачити прекрасне навколо себе.

3. Словникова робота

 Полив’яний — покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький.

   ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

  Жанр: пейзажна лірика.

Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.

Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.

Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.

УСНО!

Дібрати дієслова для характеристики дощу.

Наприклад, дощ іде, періщить, бешкетує, шумить, підстрибує, дріботить, дзвенить, хлющить, сміється…

 

Наприклад, дощ тихий, радісний, сумний, дзвінкоголосий, сумирний, срібний…

ПРОЧИТАЙ! Символи у поезії. Їх значення.

Словесне малювання.

Створіть образний портрет дощу. (Дядько з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля.)

Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева — мокрі, чорні, з прозорими краплинками на лис­точках, гілочках. Дороги — порожні, виблискують калюжами. Будинки — сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію.)

 Що то за «дідок старесенький, кропив’яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути кропив’яний кущ, може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать.)

На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі, як і парасольки, під ними теж можна сховатися від дощу.)

Череду корів поетеса називає «розсипаною квасолькою», що «доганяє хмари у полях». Як ви гадаєте, чому? (Корови, мабуть, різної масті: рябі, руді, чорні й білі, тому здалека вони нагадують квасолини.)

 

 ПИСЬМОВО!

Заповнення таблиці «Реальне і фантастичне у творі»

Реальне у творі	Уявне у творі

 

Дослідити художні особливості поезії. ЗАПАМЯТАЙ!  

1.  Пестливі слова — дідок, старесенький, парасолька, квасолька — створюють особливий настрій, підсилюють звукові образи.

2.  Порівняння — люди як нові; сад, як парасолька — використовуються для увиразнення об’єктів.

3.  Епітети — день полив’яний, мокрі ниви, порожній шлях — образно змальовують предмети.

4.  Метафори — дощ полив, струшується сад, розсипана квасолька доганяє, все блищить.

 

 ДОМАШНЯ РОБОТА

 

 ЗАВДАННЯ 1

 1. Як називала бабуся Ліну Костенко? («шура-бура», «моя голубочка»)

 2. Яка назва першої поетичної збірки Ліни Костенко? («Проміння землі»)

 3. Чому поетеса називає дощ полив’яним? Що означає це слово?

 4. Хто на все життя для поетеси став прикладом?

 5. Скільки років поетеса писала «в шухляду», тобто їй заборонялось друкувати свої твори?

2. Розв’язування тестових завдань

 

1.  Внаслідок дощу все блищить і стають новими:

а) люди;

б) сади;

в) луки.

2.  Блискавки визбирує в траві:

а) яскравий метелик;

б) дідок старенький, кропив’яний;

в) чоловік із парасолькою.

3.  Із парасолькою у творі порівнюється:

а) чай;

б) нива;

в) сад.

4.  «Розсипаною квасолькою» у поезії «Дощ полив...»:

а) є дощові намистинки на траві;

б) стадо корів;

в) зграя птахів.

 

3. Скласти сенкан до слова «Дощ».

 

02.02.2023

  Б. Лепкий. «Мишка (Казка для дітей: для малих і  великих)»
    Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад в історію рідної культури. А ще Богдан Лепкий – талановитий художник і музикант.

Його батько, сільський священик, сам писав під псевдонімом Марко Мурава; мати гарно грала й співала; брат Левко став відомим композитором. Учився Лепкий у Бережанській гімназії і аж у трьох університетах – Віденському, Краківському та Львівському. Спочатку вчителював у рідній гімназії, у Кракові, потім став професором української літератури Ягеллонського університету. З 1899 року переїздить до Кракова й постійно живе у Польщі, хоч дуже сумує за рідною українською землею.

Серед друзів Б. Лепкого – Іван Франко, В. Стефаник і багато інших діячів культури.

У тридцятих роках XX ст. Лепкий часто приїжджав з Кракова на Івано-Франківщину , там він лікувався в місцевому санаторії, наймаючи житло. А 1933 року сільська громада безкоштовно спорудила для нього спеціальний будинок, назвавши його «Богданівкою».  

Творчість Б. Лепкого припала на епоху, сповнену складних історичних процесів і непростих випробувань. Але все своє життя поет лишався невтомним трудівником і вірним своїм першим враженням про рідну землю, куди б його не закидала доля.

 Про історію написання твору. ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

1.      Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодшого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мого життя».

2.      Події у творі розгортаються під час Першої світової війни (1914 рік). Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я злетів у повітря.

3.      Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі.  

  Прочитати казку.    Чиї риси характеру перераховано?

·         Любляча мати

·         Доброта

·         Нетерпимість до брехні, кривди

·         Співчуття

·         Милосердя

ЗАПИШІТЬ Паспорт-характеристика твору  

Назва – «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)»

Автор : Богдан Лепкий

Жанр : Соціально-побутова казка

Тема: Помста благородної Мишки господарям за їхню жадібність та підтримання війни. Відтворення спостережень Мишки за життям людей різного соціального стану (багатих і бідних) під час війни

Образи – Мишка, її діти та подруги, хазяїн і хазяйка, бідна жінка

Головні думки : Не можна збудувати власне щастя на чужому горі.

Навіть тваринам інколи соромно за брехню та скупість людей.

Війна – це огидне й ганебне явище.

Ідея: Возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; засудження війни, яка знищує людські чесноти, байдужість до всього, окрім прибутку, грошей.

Художні засоби(дописати)  

Епітети: …

Метафори: …

Порівняння: …

ВИСНОВОК.ЗАПИСАТИ Б. Лепкий назвав свій твір «казкою для дітей: малих і дорослих». Мабуть, малі діти, читаючи цю казку, потішаються із вчинку мишки, дорослі діти, тобто ви, замисляться над важливими для людей істинами. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і фальшиві цінності. Цей твір має повчальний характер. Тут зрозуміло, що добре, а що погане. Торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання.Твір – пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми

Домашнє завдання      ПИСЬМОВО! Тести  

1. Своє мешкання мишка вважала безпечним, бо:.

А) Туди не зміг  залізти кіт.

Б) Мишка мала там запаси на довгий час і могла не виходити звідти.

В) Ніхто з людей не заглядав сюди.

2. Мишка  вибігла на поле, бо:

А) Там стрічалася зі своїми сестрами з міста.

Б) Там шукала собі їжу.

В) Ходила туди на прогулянку.

 3. Слово МИРШАВИЙ означає:

А) Має нездоровий, жалюгідний вигляд.

Б) Сірий.                                        

В) Скупий.

4. Мишка розповіла, що господар тримає гроші:

А) У скрині.

Б) В ящику під  ліжком.

В) У сховку на городі.

5. «… обшарпана спідниця та полатана сорочка» жінки з міста свідчить про те, що вона:

А) Була лінива і не хотіла працювати.

Б) Була неохайною.

В) Була дуже бідною і не  мала змоги  заробити собі на прожиття.

6. Мишка після візиту жінки з міста відчувала:

А) Гордість за свою господиню, яка всього вміє доробитися сама.

Б) Сором.

В) Байдужість, адже це її не стосувалося.

7. Які прислів’я та приказки характеризують мишку?

А) Що бідніше, то щедріше. 

Б) Сам потоне, а води не дасть. 

В) Скупий замикає міцно, а пригощає рідко. 

Г) Плачуть-плачуть, а пряники ховають. 

Д) Щедрому весь світ рідня.

 8. Які прислів’я та приказки характеризують господаря та господиню?

А) Що бідніше, то щедріше. 

Б) Сам потоне, а води не дасть. 

В) Скупий замикає міцно, а пригощає рідко. 

Г) Плачуть-плачуть, а пряники ховають. 

    9. Слова  господаря «От бачиш, і війна на щось придається. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо» свідчать:

А)  Про заощадливість як позитивну рису характеру.

Б) Про людську жадність і аморальність.

В) Про вміння господарювати.

10. Слова господині «Мої корови тільки молока дають, що кіт наплакав. Тепер ми самі не маємо що пити.  Може (сусіди) продадуть: вони на гроші ласі, й рідного батька продали б»  свідчать, що:

А) Вона недобра і не має співчуття до ближнього свого.

Б) Вона сама не має що їсти, бо теж бідна.

В) Вона   не хоче віддавати останнє молоко від своєї родини.

11. Слова мишки «Одні з голоду гинуть, а  другі папір у ящик ховають»  засуджують людей, які:

А) Не вміють відкладати на «чорний день».

Б) Жадібні і не хочуть поділитися з тими, у кого скрутне становище.

В) Не хочуть жити скромно,  щоб вистачило запасів на довше.

12. Мишка погризла гроші господарям:

А) Щоб провчити цих людей за їхню скупість та злість.

Б) Бо хотіла їсти і любила їсти папір.

В) Щоб довести, що нікого не боїться.

 

01.02.2023

Тема: Олекса Стороженко «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя.  

 ПИСЬМОВО!

 1.   Де народився О. Стороженко?(область).  

2. Хто із українських письменників назвав О. Стороженка «талановитим оповідачем».  

3. Назва журналу, в якому друкувалися більшість українських творів О. Стороженка.  

4. Батько Павлуся хотів, щоб його син навчався у...   

5. Руки у Павлуся були як у...  

6. Місце, де Павлусь іноді так кричав, «буцім з його чортяка лика дере».  

7. Ті, хто закинули хорта через вікно Павлусевої хати.  

8. Після смерті батьків за Павлусем доглядали...  

9. «За один сільничок меду» мати пообіцяла подарувати попу...  

 

1. Словникова робота(УСНО!)

Скарб-це…

1. Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.

5. заст. Кошти.

6. заст. Скарбниця.

7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

- Яке з визначень у тлумачному словнику для вас є найближчим ?

 

  ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

  Тема оповідання «Скарб»: Зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.

  Ідея: Засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя.

  Основна думка.

а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав…»;

б) «Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна»

ПРОЧИТАЙ!

За жанром це у нас гумористичне оповідання з елементами фантастики. Доведіть, що це дійсно так.

- Чи є даний твір оповіданням ?

- Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

 

ЗАПАМ`ЯТАЙ! О.Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. Так, у творі автор зазначає:

1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».

2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».

4) «...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»

5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...»

УСНО!«Хто сказав?»

«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»  

«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!»  

Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.  

«На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?..  

«Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…  

 ВИСНОВОК ЗАПИШІТЬ

- Що символізує образ скарбу?   (Скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)

  Домашнє завдання.

 Скласти сенкан до слова «скарб»

ПРИГАДАЙ!

Сенкан — це вірш, що складається з 5 рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1 рядок – слово, яке позначає тему (іменник)

2 рядок – це опис теми, який складається з 2 слів (два прикметника)

3 рядок – дія, пов’язана з темою, складається з 3 слів (це дієслова).

4 рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5 рядок – це одне слово — синонім до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Слова не мають повторюватися, і не мають бути спільнокореневими.

Сенкан про дружбу

1.Дружба

2.Міцна та справжня

3.Хвилює, об’єднує, випробовує

4.Друг пізнається в біді

5.Скарб

 

19.01.2023

Тема. Григір Тютюнник. «Климко». Характеристика образу Климка-патріота 

  Сьогодні ми розглянемо такі поняття як «любов до людей» та «патріотизм».

Чи погоджуєтесь ви з тим, що патріотом не можна назвати людину, яка байдуже ставиться до бід свого народу, не відгукується на страждання інших людей, не  турбується про своїх рідних, близьких, співвітчизників?

Гадаю, Климка, героя повісті Григора Тютюнника, можна вважати юним патріотом, оскільки у своїх вчинках він керується безмежною любов’ю до людей, прагненням допомогти тим, хто потребує підтримки і допомоги. 

ПИСЬМОВО!!!       

1. Як жили Климко і дядько Кирило?  

2. Жили вони при самісіньких коліях у …  

3. Найбільша радість Климка …  

4. Климко так би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби …  

5. У яке місто зібрався хлопчик іти по сіль?  

6. Чому виникла саме така ідея іти по сіль?  

7. Яким важливим повідомленням починається другий розділ?  

8. Чому автор загострює увагу на такому епізоді? «Перший сухар Климко розломив, коли відійшов од станції кілометрів на 25. Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті»  

9. Ноги ніби одняло. Климко кричав: «Ану йдіть! Ану ідіть мені зараз». Чому він вирішив продовжити іти?  

10. Хто допоміг дівчинці зі Слов’янська уникнути арешту?  

11. Чого Климко розбавляв молоко, яке йому дала тітка Марина, водою?  

12. Що сталося з Климком наприкінці твору?  

13. Яка художня деталь подає смерть Климка у несподіваному ракурсі?  

Прочитати про художню деталь с.134

 

 

Отже, шлях Климка дійсно був тяжким і небезпечним. Хлопчик пройшов через тяжкі випробування, пішки босими ногами подолав 200 кілометрів  і  дістався-таки Слов’янська.

Відразу подався на базар, щоб купити солі. На базарі зустрілася йому добра людина – безногий щвець, який, побачивши, що хворий Климко босий,  подарував хлопчику тапочки.

ВИ стали свідками історії, в якій Климко виявив свою мужню позицію справжнього патріота.

 

– Чи погоджуєтесь ви з тим, що і швець, і Климко ризикували життям, рятуючи дівчинку із квітчастою хусткою? Як ви гадаєте, вони усвідомлювали загрозу своєму життю? Чи можна їхній учинок назвати патріотичним?

( Дівчинка, бажаючи віддячити хлопчику, запропонувала йому бути їй за брата і їхати разом з нею на Сумщину. Чому, на вашу думку, Климко відмовився? Чи патріотично він учинив? (Не хотів залишати батьківщину, відчував відповідальність за життя Наталі Миколаївни та її донечки).

- Міг Климко і залишитися у доброї тітки Марини, яка вилікувала хлопчика і запропонувала жити у неї за сина:

 Здавалося б, така пропозиція не могла не привабити хлопчика-сироту. Проте він відмовляється від запрошення доброї тітки Марини. Він хоче повернутися до рідного Дебальцевого, де на нього чекають Наталя Миколаївна та Зульфат Гарєєв. Вони хвилюються за нього і потребують його допомоги. Хлопчик як справжній патріот не може їх зрадити.

Задоволений повертався додому Климко. Тітка Марина таємно через знайомого обхідника посадила його у вагон потягу, що йшов до станції Дебальцево. З собою вона дала хлопчику великий клунок солі і пляшку молока…

-Ми дійшли до найтрагічніших сторінок повісті.

До своєї станції Климко   не доїхав.

Що трапилося в дорозі? (На одній із станцій нелегальних пасажирів помітив німець, який кожного спершу сильно бив, а потім викидав із вагону. Климко «разом з клункам полетів з вагона, перекинувся в повітрі й посунувся сторч головою по крутому мокрому насипу просто в калюжу, а клунок боляче придавив шию. Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди... Климко спробував підвестися, але в грудях і в коліні так заболіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюжі».

 -Давайте поміркуємо, чи міг у тій ситуації Климко уникнути загибелі? Що для цього він мав зробити? (Климко міг упасти на землю, пригнутися, заховатися у кущах, утекти).

-Чому німець поцілив у Климка? (Хлопчик намагався допомогти втікачу – полоненому солдату).

-Чи міг Климко вчинити по-іншому? (Ні. Климко – патріот, а значить не міг залишитися стороннім спостерігачем у тій ситуації).

ОТЖЕ,образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду.

 Домашнє завдання

Написати  твір-мініатюру «Чим приваблює мене образ Климка?»

18.01.2023

Тема:  Григір Тютюнник "Климко".  

ПРОЧИТАЙТЕ

  Життя і творчість письменника

             Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівка Зіньківського райо­ну на Полтавщині в сім’ї селян. Батько Григора, заарештований органами НКВС у 1937 р., із за­слання не повернувся. Мати вийшла вдруге заміж, а малого Григора забрав до себе на Донбас бать­ків брат — Филимон Васильович Тютюнник, у родині якого й виховувався майбутній письменник. У 1938 р. Григір пішов до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий чає був розформований, і хлопця перевели в російський клас. З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав листи (іноді оповідання) тільки росій­ською мовою. У 1942 р. Григір змушений був пішки йти до матері на Полтавщину, адже тітка не могла сама прогодувати сім’ю (дядько Филимон був у цей час на фронті). Після п’ятого класу Григір навчався в Зіньківському ремісничому училищі. Закінчивши його, працював на Харківському заводі імені Малишева, але захворів, повернувся до Шилівки, не відпрацювавши належних трьох років, за що відсидів 4 місяці в колонії. Як вийшов, повернувся на Донбас, будував Миронгрес, слюсарював. У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо. У 1957-1962 рр. майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологіч­ному факультеті за спеціальністю «Російська мова і література». Першу новелу «В сумерки» написав російською мовою і надрукував її в журналі «Крестьянка» у 1961 р. Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свій твір українською мовою і з того часу писав лише нею. У 1963 р. Григір Тютюнник переїхав до Києва, працював у «Літературній Україні», потім — у сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка, де написав сценарій за романом «Вир»; також працював у видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка». У 1966 р. вийшла його перша книжка «Зав’язь». Наступна книжка — «Деревій» (1969 р.  Григора Тютюнника зараховують до шістдесятників. У 1970-х рр. побачили світ книги новел Григора Тютюнника «Батьківські пороги», «Крайне­бо», «Коріння», повісті «Климко», «Вогник далеко в степу», збірки для дітей «Степова казка», «Ласочка», «Лісова сторожка . За книги «Климко», «Вогник далеко в степу» в лютому 1980 р. Гр. Тютюнника удостоєно премії імені Лесі Українки. На питання, в чому секрет його творчості, письменник відповідав: «Повна душа болю. Пере­даю секрет — біль... Так ви ж його не візьмете...» Як актор, який, граючи роль, зростається зі сво­їм героєм, мучиться і страждає по-справжньому, так і Гр. Тютюнник не писав про своїх героїв, а переживав їхнє життя, був в образі кожного з них. 6 березня 1980 р. письменник наклав на себе руки. У 1984 р. з’явився двотомник його творів. У 1989 р. за двотомник творів Григір Тютюнник був посмертно удостоєний Шевченківської премії. Основні твори: «Оддавали Катрю», «Три зозулі з поклоном», «Зав’язь», «Син приїхав», «Ди­кий», «У Кравчини обідають», «Холодна м’ята», «Іван Срібний», «Деревій», «Вуточка», «Нюра», «Климко», «Коріння», «Вогник далеко в степу».

 Історія написання.                                          

Повість «Климко» має автобіографічний характер.  

У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.

ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ!!!!

  Паспорт повісті

Літературний рід: епос.

Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

Жанр: повість автобіографічної трилогії.

Особливості повісті: у повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.

 

Проблематика:

• добро і зло;

• відповідальність за доручену справу;

 • патріотизм;

 • милосердя і жорстокість.

Головні герої: Климко, дядько Кирил, друг Зуфальт, їхня вчителька Наталія Миколаївна з маленькою донькою Олею, тітка Марина.

Виконати письмово!!1

 

Літературний диктант

1    Де  народився Григір Тютюнник?  

2   У якому творі відобразив свої дитячі роки?  

3 . Хто головний герой повісті «Климко»?  

4  Які події відображено у творі?  

5   З ким жив хлопчик?

6.   Ким був дядько Кирило?

7.     Що сталося з дядьком Кирилом?  

8   Скільки діб ішов Климко ?

9    Скільки знайшов на грядці картоплин?  

10.        Якого товару найбільше бракувало на базарі?   

11.        Кого зустрів на базарі Климко ?  

12.                                              Де спочатку ночував хлопець під час мандрівки?  

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати повість «Климко»  до кінця

   

08.12.2022

Тема: Образ чутливого до краси Михайлика із повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

 ПРИГАДАЄМО!

 -Як ви гадаєте, чому повість називається «Гуси-лебеді летять», адже в ній розповідається про багато інших подій? (Тому що гуси-лебеді провідний образ-символ)

- Червоною ниткою проходить у творі образ гусей-лебедів. Вони виносять хлопчика з біди у його казці. Чому саме лебедів для цієї ролі автор обирає, а не інших птахів? Що вам відомо про лебедів і що вони символізують?

(Лебеді прилітають навесні, а відлітають у теплі краї восени у творі вони символізують швидкоплинність часу. Лебідь – це символ міцної родини. Щасливе подружжя було у діда і баби Михайлика. Мати Михайлика дуже любила свого чоловіка, сумувала за ним, коли він був на війні, боялася за нього. Отже, лебеді – це також символ кохання, вірності. Лебеді – це також символ дитинства. Це ніби машина часу, яка переносить головного героя в дитячі роки, які є найдорожчими для людини.)

-          Тож можемо зробити висновок, що гуси-лебеді символізують у повісті:

 ▪ романтичність душі Михайлика;

▪ неповторність дитинства;

▪ казки, фантазії в житті дитини;

▪ красу рідної природи;

▪ гармонію світу;

▪ єднання людини з природою;

▪ швидкоплинність часу.

 УВАГА!  

 Від кожного   героя твору Михайлик бере певні риси, які впливають на формування світогляду самого героя.

Дідусь Дем’ян – Михайлик

  -Пригадаємо, як часто спілкувався Михайлик  з дідусем? Спробуємо визначити стрижневе слово, яке найбільше вдало характеризувало б головного героя в цих розмовах ДОПИТЛИВІСТЬ

Мама – Михайлик

-  Якою змальовує матір у творі автор? Чого вона навчила маленького Михайлика? Зачитайте уривок з підручника  (с.109-110)

- Отже, мати і син, що є ключовим? ЛЮБОВ

Тато – Михайлик

Сніг не сніг, а вчитися треба, - він узяв Михайлика на руки. Обгорнув полами киреї. Дорогою люди дивувалися, що Панас  на руках несе в школу сина». Хто це?  

- За що батько хвалив сина?  Коли ще автор згадує у творі батька?(с.108-109) До чого привчав батько Михайлика? Яке ключове слово?

  ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ

 

Жінка з дитиною – Михайлик

Яка риса характеру у головного героя проявилася у його вчинку з жінкою.

МИЛОСЕРДЯ

                                         Люба – Михайлик

Ця дівчинка – маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Вона надзвичайно спостережлива.  

Яке значення має Люба на формування позитивних рис характеру в хлопчика?

                  ДРУЖЕЛЮБНІСТЬ

Вчителька – Михайлик

«Вчення – світ, невчення – тьма»,- говорить народне прислів’я. Я думаю, що ви здогадалися. Наступна асоціація – вчителька, школа.

-Як хлопчик ставився до навчання у школі? Чим це пояснити?

БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ

                                         Природа – Михайлик

Михайлик тісно переплетений з природою. Прогулянка викликає в Михайлика море почуттів і спонукає до власних міркувань і висновків. Головний герой – це ніби ланцюжок, що з’єднує два світи: світ природи та світ людини.  

 ЗАЧАРУВАННЯ ПРИРОДОЮ

 У чому полягає краса Михайлика?

Михайлик – чутливий до краси хлопчик.   Він є духовно-багатою людиною.

  Художні деталі,які  символізують риси характеру хлопчика:

СЕРЦЕ  добро, милосердя, чуйність;

КНИГА  потяг до знань, бажання навчатися, допитливість;

СОНЦЕ  тепло душі, відвертість;

КВІТКА  відчуття краси природи, вміння бачити прекрасне.

 Ми вибрали  ті риси характеру, які роблять Михайлика духовно красивою людиною; а ще кмітливий,шанобливий, добрий,співчутливий, чемний.

ВИСНОВОК

Отже,   краса вплинула на формування особистості Михайлика .

Вам, діти, належить цей дивовижний світ. Навколо кружляє ця чарівна казка, бринять ці бентежні звуки. Зрозумійте їх, відкрийте у своїй душі маленького творця, фантазуйте, уявляйте, займіть те місце у світі, яке  подобається в пору такого безтурботного і швидкоплинного дитинства!  

  Домашнє завдання   

Написати творчу роботу « Чим приваблює мене образ Михайлика»

07.12.2022                 М.Стельмах. „Гуси-лебеді летять”.

                           Символ образу гусей- лебедів.    

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ на оцінку

Закінчити речення. Відповісти на запитання

1.Михайлик познайомився з дівчинкою…

2.Люба показала Михайлику Борсучу нору, …

3.Бабуся назвала Михайлика …

4.Хто давав книги Михайлику?

5.Хто розтлумачив Михайлику книгу «Космографія»?\

6.Чому в школі Михайлика записали в другу групу?

7.Як Михайлик добирався до школи взимку?

8.Який найкращий одяг для Михайлика?

9.Яку п’єсу дала читати Михайлику вчителька?

10.Чому Михайлик надавав перевагу п’єсам , а не віршам? Записати словами з тексту.

 

 

ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ

 

Тема повісті: зображення  життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства.

Ідея : автор закликає уміти бачити красу, любити рідну землю, „щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились”.

Особливості твору: розповідь від першої особи; автобіографічність; символічний образ гусей-лебедів; зв’язок з народознавством; наявність ліричних відступів ( розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минулу життя інших героїв).

 Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним.

Символ – художній засіб, який підкреслює й виразно виокремлює щось дуже важливе, концентруючи в собі глибокий зміст і високу емоційність

 

ПРОЧИТАЙ!

Символ  - предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища

 ( скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Предмет, тварина, знаки стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням ( наприклад, хрест – символ християнства, а свастика – символ фашизму).

ПОЯСНЕННЯ

Повість розпочинається хвилюючою картиною: „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. Лебеді на білих крилах приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм. Замислюється над „таємничим словом” , а навколо „починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди хлопця”.

Що символізують лебеді в повісті?

У повісті читаємо:

-. Прямо над ношою хато пролітають лебеді

- Летять нижче від розпатланих хмар.

- Струшують на землю бентежні звуки.

- Зробили круг над селом і знову пролетіли над нашою хатою

- Гуси-лебеді виносять з біди малого хлопця.

- Обкружляли навколо села і повернулись.

 

- У білому підхмар’ї зникають лебеді.

- Дзвін їхніх крил ще озивається в хлопчикові.

- Принесли нам лебеді на крилах життя

- Принесли нам лебеді на крилах весну

- Полетіли на тихі води, на ясні зорі

 - Михайлик хоче побачити наче зі срібла вилитих лебедів, подивитись на їхні співучі крила.

 - А лебеді летять, летять… над моїм дитинством… над моїм життям!…

 

Проблемне завдання

Прочитайте перще й останнє речення повісті. Який зв’язок між назвою твору та його змістом? ( Йдеться про гусей лебедів, які символізують мрію, казку).

ВИСНОВОК (Записати у зошит)

Символ лебединої краси – неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме  таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.

 

 

Домашнє завдання

Записати цитати для характеристики Михайлика(8-10)

 

 

 

 

 

23.11.2023

ТЕМА: Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості.  

Літературний диктант(ПИСЬМОВО)тільки відповідь 

1.   У якому селі відбувалися описувані автором події?          

2.  Який славний рід козаків жив у Спасівці?      

3.  З скількох осіб складалася рідня Судаків? Назвіть їх.

4.  Як звали головного героя повісті?    

5. Хто вночі напав на село?  

6. Кого з сім’ї Судаків під час нападу татар не було вдома?   

7. Хто очолив похід татар на Спасівку

8. Ким виявився малий Павлусь для козака Петра?          

9.  Хто першим з козаків вступив у бій з татарами ?

  10.  Як Семен Непорадний спіймав татарина?   

11.  Як звати сина Ібрагіма ханського Девлет – Гірея

12.  Кого попросив викупити і звільнити з неволі Павлусь у   Девлет – Гірея?

 Проблемна ситуація

      Я пропоную розпочати вивчення нового матеріалу дещо несподівано  – з кінця.

Коли Павлусь, рятуючи сестру Ганну від татарської неволі, допоміг Девлет-ґірею повернути сина Мустафу з козацького полону, вдячний хан запропонував хлопчику і його сестричці залишитися у нього, хотів прийняти їх за своїх дітей.

                                  Дивитися   с. 98

«– Ви сказали правду, тепер я хочу додержати моє слово, нагородити вас. Чого бажаєте? Коли хочете, оставайтеся з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму.

– Спасибі тобі, могутній пане. Нічого не бажаємо, лиш волі... Пусти нас...

– Хіба вам зле в мене?

– Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити...

– Хай буде по-вашому! Їдьте додому…».

 Проблемне запитання.

    Якщо пригадати, що Павлусю та Ганнусі нікуди було повертатися в Україні (хату спалили татари, все добро розграбували, матір та діда вбили), то виникає питання: а може краще було б дітям залишитися у Бахчисараї, де б їх шанували як дітей хана, де б вони жили у достатку?

Висловіть свої припущення, чому Павлусь і Ганнуся наполегливо

хотіли повернутися на Батьківщину?

       (  Братик і сестричка – патріоти України, люблять свою землю, шанують християнську віру, ненавидять татар – ворогів своєї країни)

   Гра «Так - ні»УСНО!

1.     Патріот любить і шанує свою рідну землю.

2.     Патріот захищає свою Батьківщину; готовий віддати за неї своє життя.

3.     Патріот завжди у всьому шукає вигоду для себе .

4.     Патріот піклується про збереження природи рідного краю.

5.     Патріот ніколи не зрадить своєї Батьківщини.

6.     Патріот критикує інші країни і народи.

7.     Патріот шанує історичне минуле своєї Батьківщини.

8.     Патріот поважає своїх співвітчизників; шанує їхню працю.

9.     Патріот свято шанує свій рід, свою родину; любить, турбується про своїх рідних.

10.                       Патріот не залишить у біді своїх рідних, друзів; завжди прийде на поміч усім, хто потребує його допомоги.

11.                       Патріот своєю працею, добрими справами, досягненнями примножує багатства рідної землі, уславлює свою країну в світі.

Отож, Павлусь Судак – патріот

-         Що нам відомо про головного героя повісті?

План  характеристики образу головного героя

               1. Павлусь – козацький нащадок   (с. 86)

2.   У рідній Спасівці  (с. 86)

3.   Перші найважчі випробування (с. 87)

4.   У козаків(с. 87,89)

5.   Відвага, сміливість і кмітливість хлопця (с. 90,91)

6.   Здатність до науки і товариський характер Павлуся(с. 91)

7.   Твердість у вірі, наполегливість(с. 91)

8.   Блискучий план(с. 93)

9.   У полоні.

10. Дорога додому (с. 98)

11. Образ Павлуся-це втілення благородства і лицарства,

 сміливості й винахідливості.  

 Чого вчить нас цей образ  ?

Домашнє завдання

           Написати    характеристику Павлуся за планом вище

            (зв’язна розповідь)

        Виконання тестових завдань(За бажанням , на окрему оцінку)

 1. Хлопець їхав з татарами, які купили його у Харциза, на:

а) возку;

б) гарбі;

в) верблюді.

2. Про що думав Павлусь, перебуваючи в оточенні татарських купців?

а) Страшну кару, яка його очікувала;

б) жорстокість Карого по відношенню до нього;

в) реальну можливість швидше зустрітися із сестрою.

3. Як почував себе хлопець у татарських купців?

а) Спокійно і весело;

б) роздратовано і збентежено;

в) не виявляв будь-яких емоцій.

4. Татарам-купцям сподобався Павлусь через те, що він:

а) вирішив прийняти мусульманську віру;

б) допомагав їм і вивчив татарську мову;

в) гарно співав пісні.

5. Через що було призупинено кару над хлопцем за його втечу?

а) Зважаючи на сумлінну роботу по господарству;

б) бо хлопець сам вернувся до господаря;

в) приїзд мулли хана.

6. Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби:

а) хлопець залишився у нього служити;

б) було знайдено Мустафу-агу;

в) козацтво призупинило походи на татар.

7. Ганнуся розповіла хану, що його син перебував:

а) у лубенського полковника;

б) у козацькому загоні;

в) в монастирі.

8. За наказом хана Ганнуся повинна була жити:

а) з Павлусем;

б) в окремій кімнаті під наглядом охорони;

в) в гаремі.

9. Кого з героїв твору стосується думка Павлуся: «Яке мені діло до нього! Добре, що живі; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв…»:

а) Харциза Карого;

б) Мустафу-агу;

в) Девлет-гірея.

10. Чого попросили брат з сестрою у татарського хана за свою правдиву розповідь про Мустафу-агу?

а) Багато грошей;

б) красивих коней;

в) волі.

11. Чому Павло вимушений був застосовувати хитрість перед ханом про те, що саме Ганнуся обізнана, як склалася доля Мустафи-аги в козацькому полоні?

а) Бо боявся за своє життя;

б) щоб він допоміг розшукати сестру;

в) хотів більше часу перебувати у хана і насолоджуватися його прийомом.

12. Що відповів Девлет-гірей на прохання Павлуся посприяти визволенню Остапа Швидкого у Сулеймана-ефенді?

а) «Ні, я цього не буду робити, бо твій земляк — ворог мого народу»;

б) «Добре в тебе серце, хлопче! Цей невільник вернеться з тобою на Україну»;

в) «Слід подумати над цією справою. Я вагаюся».

13. Остап Швидкий для Павлуся — …

а) земляк;

б) названий брат;

в) рідний дядько.

03.11.2022

Тема уроку:  Андрій  Чайковський.   Повість  «За сестрою».  
 Сьогодні ми  розпочинаємо  ознайомлення з життям  і творчістю Андрія Яковича Чайковського та його повістю  «За сестрою».  

ПРОЧИТАЙТЕ І ЗАПАМ`ЯТАЙТЕ. Виконайте завдання

Біографічні відомості про Андрія Яковича Чайковського

Народився Андрій Якович Чайковський 15 травня 1857 року в місті Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, жив у своїх родичів. Зростав Андрій у мальовничому краї над Дністром. Першим його наставником була бабуся, яка розповідала йому багато казок, співала пісень, з нею він опанував польський буквар. До початкової школи не ходив, а склав іспити приватно.

У 1869 році  став учнем самбірської гімназії. Тут відчув, які мізерні його знання української мови та літератури.  Лише в п’ятому класі вперше побачив майбутній письменник «Кобзар». До гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, а мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями організували таємний український гурток. Тут почала почала формуватися національна самосвідомість А. Чайковського, його зацікавило історичне минуле України,  він пробує писати. Однак скоро залишає літературні вправи, відчуваючи невпевненість у власних силах.

 1877 року Чайковський вступив до Львівського університету на філософський факультет. Не маючи чим платити за навчання, кидає його і йде до війська. Через рік повертається в університет на юридичний факультет.

Важкі обставини особистого сирітського життя, враження від військової служби й походу 1882 року на придушення повстання в Боснії, а потім адвокатська практика й фундаментальне вивчення національної історії спонукали серйозно взятися за перо.

Розпочинається  літературна діяльність письменника. Друком виходять нариси, оповідання, гуморески, повісті. Один за одним з’являлися у світ твори, написані на матеріалі історії козаччини: “Козацька помста”(1910), “За сестрою”(1914), “З татарської неволі”(1921), “Богданко”(1934) та ін. Численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману “Сагайдачний”.

Трапилося так, що після об’єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною один з найпопулярніших письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська громадськість, був надовго забутий. Повне видання його “Сагайдачного”(три частини) здійснено в Києві аж через 54 роки після смерті Андрія Чайковського у видавництві “Дніпро” у 1989 році.

У 1919 році письменник переїжджає до Коломиї, де після важкої хвороби у 1935 році помирає. Залишились нездійсненними творчі задуми, плани.

ОПРАЦЮВАТИ  МАТЕРІАЛ  і виконати завдання. Закінчити речення ( писати тільки слово чи словосполучення , яке вставили замість крапок)

1.                          Народився Андрій Якович Чайковський 15 травня 1857 року в місті Самборі на ….

2.                          Зростав  у мальовничому краї над  річкою … .

3.                          Наставником була бабуся, яка розповідала йому багато казок, співала пісень, з нею він опанував … .

4.                          У п’ятому класі вперше побачив і  прочитав книгу  … .

5.                          1877 року Чайковський вступив до … .

6.                          Андрій Чайковський писав такі твори: … .

7.                          Андрій Чайковський помер, коли йому було … років.

– Чому в А.Чайковського так багато творів, що розповідають про історію українського народу?

Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.

Ось його свідчення.

“Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.

“Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями”.

 

 Історія  написання  твору  Андрія  Чайковського  «За сестрою»
Прочитай. Продовж попереднє завдання

  У лихолітній час в історії України, коли татарськими набігами руйнувались, стиралися з лиця землі українські села, а їх мешканці гинули або зазнавали жахливої долі полонян, переносить нас повість Андрія Яковича Чайковського «За сестрою».
  Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
    8.    У повісті «За сестрою» розповідається про часи , коли … .

9. Повість була написана у … році.

10. У творі розповідається про… .

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати повість «За сестрою» с.86-99

02.11.2022

Тема: Контрольний твір

 

Завдання : Написати контрольний твір на одну з тем:

1.     Мій улюблений герой з повісті  Івана Франка «Захар Беркут».

2.      Чого вчить нас повість  Івана Франка «Захар Беркут».

3.     Мій улюблений  вивчений вірш Тараса Шевченка.

 

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Твір має складатися з трьох частин:
- вступу;
- основної частини;
- висновків.
2. Вступ може складатися з 3-4речень, які б підводили до основної частини. Це можуть бути речення про письменника, його твори, про твої уподобання ( за темою).
Приклад: Казки відомого данського письменника Ганса Крістіана Андерсена зачаровують і дорослих, і дітей…
3. Основна частина – найбільша за розмірами. У ній розкривається тема твору. 
В основній частині викладай свої думки та обов’язково аргументуй їх. Намагайся уникати простого переказу епізодів твору. Свої думки можеш підтверджувати цитатами.
4. Висновки (3,4 речення). У завершальній частині твору зроби емоційний обгрунтований висновок щодо твого ставлення до героя, про якого пишеш, чи твору. 
5. Спочатку напиши твір на чернетці.
6. Використовуй тільки ті слова, значення яких ти знаєш. Уникай повторення одних і тих самих слів.
7. Прочитай написане, перевір зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.
8. Перепиши роботу начисто  .
9. Перевір написане, пильнуючи описки та пропуски літер. 
10. Обсяг твору – 1, 5-2 сторінки учнівського зошита.  

 

ПОПЕРЕДЖАЮ: НЕ СПИСУВАТИ!!!

20.10.2022

Тема уроку. Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності («Тополя»).

 

 ПРИГАДАЄМО «Що мені відомо про Т. Шевченка?»

• Коли і в якій області народився Т Шевченко?

(09.03.1814 р., Черкаській)

• Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося... (2 роки)

• Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

• Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства)

• Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викуплені Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

• В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)

• Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»)

• Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину... («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)

• Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу?

       (Над Дніпром)

• Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)

• Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники, відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)

 

 

 ЗАПИСАТИ У ЗОШИТ

  Балада   — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом.  

 

Особливості балади як жанру художньої літератури:

• реальне часто поєднується з фантастичним;

• невелика кількість персонажів;

• підкреслена узагальненість;

• відсутність деталізації;

• стислість у викладі матеріалу;

• «магічна» музичність.

 

  Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839)

 

ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМЯТАЙ

 

Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т Шевченко.

Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка».

У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини...»

Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

 

  Виразне читання балади  .

ЗАПИСАТИ У ЗОШИТ

Тема балади: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

 

Ідея балади: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

 

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

 

 Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

ПРОЧИТАЙ!

 Композиція

Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу.

 Як твір усної народної творчості за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні МетаМорфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.

Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.

Зав’язка:

Полюбила чорноброва Козака дівчина.

Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

 

  Сюжет.

Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом.

 

Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки. Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.

ЗАПИСАТИ!

  Особливості твору, його зв’язок з усною народною творчістю:

1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2) композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3) невелика кількість дійових осіб;

4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

 

  Проблематика:

• вірність і зрада;

• кохання щире і без почуттів;

• батьки і діти.

 

УСНО!

 

• Опишіть зовнішність дівчини.

(...чорнобрива...

Карі оченята,

Біле личко червоніє — ...)

• Про що вона свідчить?

• Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?

• Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її?

(«Не співає чорнобрива

...Білим світом нудить:

Без милого батько, мати —

Як чужії люди, без милого сонце світить —

Як ворог сміється,

Без милого скрізь могила...

А серденько б’ється»)

(«Сохне вона, як квіточка...»)

• Чому мати була схвильована за долю дочки?

 • Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?

• Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?

• Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?

 • Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте.

• Які риси характеру притаманні молодиці? Продовжте:     Вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність...

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Виразно читати баладу

2. ПИСЬМОВО!

ТЕСТИ

1. Де росла тополя?

А) неподалік від річки; б) край дороги біля поля; в) на греблі.

 

2. Поле, широке, зелене, порівнюється з: а) морем; б) океаном; в) килимом.

 

 

3. Тополю у творі названо:

А) тонкою і гнучкою; б) молодою і квітучою; в) чорнявою і красивою.

 

4. До кого поет звертається у своєму творі?

А) Дівчат-молодиць; б) хлопців-козаків; в) всього українського народу.

 

5. Молодиця зустрічалася з козаком:

А) біля криниці; б) на узбережжі озера; в) під вербою.

 

6. Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»?

а) жайворонок; б) ластівка; в) соловейко.

 

7. Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А серденько мліло»?

А) Метафору; б) епітет; в) контраст.

 

8. Скільки років чекала молодиця свого козака? а) Два; б) шість; в) п’ять.

 

9. Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її: а) засватати за старого, багатого; б) розвеселити співами; в) віддати заміж за сільського коваля.

 

10. Який народний обряд згадується у творі?

А) Колядування; б) сватання; в) щедрування.

 

11. З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?» дівчина

Зверталася до:

А) матері; б) бабусі-ворожки; в) тополі.

 

12. Страждаючи, дівчина подумує:

А) утопитися; б) переїхати в інше село;

В) вирушити у подорож на пошуки коханого.

3.Виписати художні засоби:

Метафори:  

Порівняння:  

 Епітети:  

19.10.2022

Тема уроку: Тарас Шевченко.    “Мені тринадцятий минало…”. Мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі.

 

ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО

.

 

 

 

Виразне читання поезії «Мені тринадцятий минало»

 Аналіз поезії «Мені тринадцятий минало»

ТЕСТИ

1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко–кріпак? 
а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя; 
в) малював картини для продажу. 
2. Яка пора року відображена в поезії? 
а) Осінь; б) літо; в) весна. 
3. Через малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він: що
а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу. 
4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика? 
а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала. 
5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо: 
а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко; 
в) дядько дав йому цукерку. 
6. У якого пана служив поет-кріпак? 
а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта. 
7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині: 
а) першій; б) другій; в) третій. 
8. Чим закінчується твір Т. Шевченка? 
а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка; 
б) пропозицією пана надати герою вільну; 
в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води. 
   
9. Герой твору молився Богу, сидячи: 
а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки. 
10. Небо і село у творі названо: 
а) щирим; б) господнім; в) веселим. 
11. Сонце гріло, а потім запалило: 
а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай. 

 

 

ЗАПИС У ЗОШИТ

Тема: зображення безрадісного дитинства кріпака-Тарасика, коли він випасав панську худобу.

Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати..

 

  Домашнє завдання

Виразно читати поезію

 

Виписати художні засоби 

ЗРАЗОК

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо».

Порівняння: 

 Метафори

 Риторичні оклики: 

Риторичні запитання: 

 

 

13.10.2022

ТЕМА: РМ  Проблема вибору людини у вирішальній ситуації

( за повістю І. Франка «Захар Беркут»)

    Проблемне питання:

-          Хто з героїв повісті стояв перед доленосним вибором і що він зробив у цій ситуації?

1.     Який був вибір у Захара в ситуації з сином?

1       . Пристати на пропозицію Тугара Вовка і врятувати сина.

 2. Не пристати на пропозицію Тугара Вовка і втратити сина.

 3 . Пообіцяти відпустити монголів, урятувати сина й не дотримати слова.

2       Який був вибір у Максима?

1.     Зрадити   тухольців?

2.      Загинути?

-         За яких умов Максим заявив Тугару Вовку:  

 «Життя в неволі нічого не варте – краще смерть!»

3.     Який був вибір у Мирослави?

1.      Зрадити батька?

2.     Бути вірною дочкою рідної землі?

-         «Зараз з першого разу було видно, що Мирослава виросла на свободі»

Про яку свободу йдеться: уседозволеність, непослух батька чи щось інше?

-         Як ви розцінюєте вибір Мирослави – перехід на бік тухольської громади, проти волі батька? Чи любила Мирослава батька?

 4.  Яким був вибір Тугара Вовка?

1.     Залишитись людиною?

2.     Залишитись зрадником?

-         Поясніть фрази Максима:  

 «Життя в неволі нічого не варте, краще смерть»

 

Усі головні герої повісті вимушені робити свій власний вибір. Давайте з'ясуємо, що примусило героїв чинити так, а не інакше:

 

Герой	Вибір, що стояв перед героєм	Що обрав кожен із героїв	Висновок
Захар Беркут	Врятувати селище чи життя улюбленого сина	Заради громадських інтересів жертвує сином	Життєвий вибір Захара обумовлений вихованням і традиціями оточення
Максим Беркут	Перебуваючи в полоні, повинен був обирати між зрадою або жахливою смертю	Вирішив, що його життя не варте життя інших людей. Фактично обрав смерть	З дитинства завоїв ідею чесності та справедливості
Тугар Вовк	Бачив реальні сили загарбників і чудово розумів, що більшість князів не готові відбивати напади. Вибір між владою і багатством та повагою громадян, любов'ю дочки	Щоб урятувати своє життя, спокійно переходить на бік ворогів	Його життєвий вибір - це інстинкт самозбереження
Мирослава	Повинна була обирати між рідним батьком та громадськими інтересами	Вона перестала поважати батька за зраду Вітчизні й сміливо стала на захист Тухольщини	На її життєвий вибір вплинуло кохання

 

 МІРКУЄМО

1.     Від чого залежить вибір персонажів? (від виховання, мети)

2.     Що сталося б з селом, якби герої обрали інший шлях?

3.     Чи погоджуєтесь ви, що Тухля – це  Україна, в якій проживають люди,  схожі на героїв повісті?

4.     Яка людина може зробити правильний вибір? Що для цього потрібно?

1.     Це людина, яка має глибоке коріння.

-         Де коріння, там і дерево.

-         Яке коріння, таке й насіння.

-         Дерево з глибоким корінням найменше боїться вітру.

 

2.     Це людина чесна, совісна, волелюбна, з великим серцем.

3.     Це людина, яка любить ближнього свого й країну, де народилась.

Без любові ми НІХТО.

-         Обов’язки без любові – роблять людину роздратованою.

-         Відповідальність без любові – робить людину безцеремонною.

-         Правда без любові – робить людину критиканом.

-         Честь без любові – робить людину гордовитою, пихатою.

-         Влада без любові – робить людину насильником.

4.     Що потрібно для того, щоб людина могла зробити правильний вибір?

Правила, яких треба дотримуватися:

-         Не намагатися жити розкішно.  

-         Збагачення за рахунок інших – це ненависть до свого народу.

-         Злодій – боягуз. Він боїться справедливого викриття, його життя перетворюється на пекло.

-            Людина сама повинна досягати своєї мети  .  

 Домашнє завдання:

Написати есе на тему: «Чи завжди людина має вибір?»

або «Чим треба керуватися  під час важливого вибору в житті?»(Робота обсягом до сторінки, розгорнута обгрунтована відповідь  , з прикладами з повісті "Захар Беркут"). 

------------------------------------

12.10.2022

Тема: І.Франко «Захар Беркут». Художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі 

Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу над історичною повістю «Захар Беркут». Розглянемо художні засоби твору, простежимо роль діалектизмів у творі. 

 ПРОЧИТАЙТЕ

Майстерність І.Франка проявлялась у всьому під час написання повісті. Особисто мене вразив опис селища: "При входi до кожного дворища стояли двi липи, мiж якими прив'язанi  були гарно плетенi в усякi узори ворота. Майже над кожними воротами на жердцi  висiла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то яструб, то орел, з широко  розпростертими крилами i звислою додолу головою; се були знаки духiв   - опiкунiв дому". Пiд час читання чiтко уявляєш собi паркан, ворота i вгорi голови  птахiв, тотеми кожноï родини. За допомогою таких описiв письменник створює  свою реальнiсть, i ми, читачi, також потрапляємо до неï, наче дiйсно блукаємо  серед тухольськоï долини, а потiм заходимо до самого селища. 

Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку.

Художня майстернiсть автора залежить вiд його вмiння використовувати у своєму  творi художнi засоби. За допомогою них автор творить новий свiт, художню  реальнiсть, де намагається сформувати своï естетичнi принципи таким чином  вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi. До художнiх засобiв належать: тропи  (епiтети, порiвняння, метафори, гiперболи), стилiстичнi фiгури (повтори),  формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог).

Пригадаємо  , які художні засоби може використовувати автор.

Епітет (від гр. epitheton — додаток, прикладка) — поетичне означення (білосніжні квіти вишні; голубиний характер, громовий голос). Є постійні епітети, які вживаються з певним іменником, становлячи з ним сталий вислів: зелене жито, холодна вода, широкий степ, вороний кінь.

Порівняння — зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні, наче снігом обсипані; у хлопчика характер лагідний, як у голуба; весняний грім гуркотів, наче велетень сердився).

Метафора (від гр. metaphora — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами; у хмарах раз у раз вибухав грім; вишню обсипав сніг білого цвіту; зозуля голосно лічила чиїсь роки). Різновидом метафори є уособлення та алегорія.

Уособлення, персоніфікація (від лат. persona — особа і facere — робити) — перенесення рис живої особи на предмет чи явище (вишня пишається білим квітом, грім сердиться).

Алегорія (від гр. allos — інший та agoreuo — говорю — інакомовність) — змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.

Гіпербола (від гр. hyperbole — перебільшення) — поетичне перебільшення (від грому здригалася планета; море сліз).

       Тепер  спробуємо знайти всi цi складовi у повiстi Iвана Франка "Захар Беркут". Текст  мiстить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природнi ландшафти долини, в  якiй знаходилося село. "Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть  милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими  стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов  величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд сходу  до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу  помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долині, випливав на захiд у  таку ж саму тiсну браму..."

Завдання: знайти художні засоби, які використовує І.Франко.

ЗАПИСАТИ

 

 -Автор зображує Україну часів Київської Русі, використовуючи безліч слів, які не лише відтворюють тогочасні реалії, а дають можливість навіть за допомогою слів стати на мить хоробрим жителем села Тухля, яке знаходиться у Закарпатті. Що ж це за слова?

Архаїзми (від гр. archaios — стародавній) — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. У повісті «Захар Беркут», в якій зображуються події XIII ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка.

Діалектизми (гр. diaiektos — розмова, говір, наріччя) — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі є безліч слів, які характерні для Закарпаття. Проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. У епізодах фільму всі ви чули специфіку говірки закарпатців.

Давайте дізнаємось значення деяких слів

Бегетіти — тривожно ревіти.

Бовдури — густі клуби диму.

Боєва хоругов — бойовий прапор.

Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.

Голосити — повідомити.

Дідицтво — володіння, маєток.

Дорічне — щорічне.

Засіка — штучна перешкода з повалених дров.

Збурення — зруйнування.

Кармазиновий — малиновий.

Копний майдан — майдан для громадянських зібрань.

Ломи — повалені вітром дерева.

Лучник — стрілець з лука.

Шилевий знак — стовп, що показує милі.

Обалити — повалити.

Перхати — пурхати.

Прецінь — одначе, все ж таки.

Пристати — погодитися.

Скиміти — щеміти, боліти.

Стрій — одяг.

Тама — грабля, загата.

Трафити — потрапити.

Трембіта — музичний духовий інструмент.

Туратися —  чіпати.

Ховзький — слизький.

Чепіргатий — зубчатий.

«Ярлики» — грамоти на князювання.

 ВИСНОВОК

 Як митець пера, І.Франко майстерно володів зображально-виражальних засобами. Найяскравіше зумів передати колорит епохи, образи, їх переживання, унікальність гірських ландшафтів України в старовину.

Домашнє завдання

Виконати тести і завдання

 1.. Прочитайте уривок із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Укажіть, кому належать ці слова:

А) Тугару Вовку;

Б) Мирославі;

В) Максимові;

Г) Захарові Беркуту.\

2. На тухольців напали:

          А) татари;

Б) турки;

В) монголи;

Г) ляхи.

 3. Визначте тему повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) боротьба русичів із половцями та захист рідної землі;

Б) боротьба русичів із монголо-татарами та захист рідної землі;

В) боротьба русичів із печенігами та захист рідної землі;

Г) народні заворушення проти поневолювачів.

4. Укажіть, яке було основне життєве покликання Захара Беркута з однойменної повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) безнастанна праця на благо народу;

Б) захист природи;

В) виховання дітей;

Г) плекання лісу.

5.Укажіть, як Мирослава втратила батька (І. Франко “Захар Беркут”):

А) передчасно помер;

Б) загинув від повені;

В) перейшов на службу до монголів-завойовників;

 

6. Захарові Беркуту наснився сон, що:

А) монголи обходять їхнє село стороною;

Б) на річці трапляється велика повінь;

В) великий камінь, що при вході в село, падає;

Г) в горах стався землетрус.

 

 

 

 

7. Історична повість – це твір, у якому розповідається про:

А) захоплюючі пригоди героїв;

Б) історичну подію або події;

В) життя самого автора;

Г) подвиги українського козацтва.

 

8.Мирослава принесла Захарові Беркуту звістку про те, що:

А) його син у неволі;

Б) його син загинув;

В) монголи йдуть у наступ;

Г) до них іде допомога із загірних сіл.

9.З’ясуйте, хто сподівався виміняти Максима на дозвіл випустити монголів із пастки (І. Франко “Захар Беркут”):

А) Тугар Вовк;

Б) Мирослава;

В) Захар Беркут;

Г) Бурунда.

 

10. Визначте головну ідею повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) громада – велика сила, нею можна здолати ворога;

Б) любов усе переможе;

В) хитрість і кмітливість можуть здолати будь-якого ворога;

Г) Руська земля – непереможна.

11.  Дати відповіді на питання:

1. Яку мету поставив Захар Беркут перед односельцями в боротьбі з монголами? 

2.Про що говорив Захар у своєму останньому слові? 

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

06.10.2022

Характеристика образів Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка

 

Літературний диктант «Скажи одним словом»

1. Події в повісті «Захар Беркут» відбуваються… 

2. Головний герой твору… 

3. Дочку Тугара Вовка звали … 

4. Назвіть ім'я сина Захара Беркута …

 5. Хто зрадив тухольську громаду?.. 

6. Захар Беркут передбачив нещастя у …

 7. Тугар Вовк вирішив в останню хвилину врятувати…

 8. Захар Беркут — це… 

9. Тухольці вирішили… 

10. «Захар Беркут» — це… твір. 

 11. Рід діяльності Максима. 

12. Як називався стовп, який «пильнував» вхід у тухольську долину?

 

 ПРИГАДАЄМО!

- ‌Хто такий Максим? Коли вперше автор демонструє нам цей образ?   ‌Яке враження справляє герой?

-Як тухольці ставляться до Максима?

- Як‌ змінюється ставлення Тугара Вовка до Максима? Чим це зумовлене?   За‌ яких умов познайомилися Максим та Мирослава?

- ‌Як Максим потрапив у полон?

- Як‌ ви гадаєте, чи можна вважати хлопця зрадником?  

     За‌ що Мирослава полюбила Максима?

ЯКЕ значення образу?

ВИСНОВКИ (ЗАПИСАТИ)

ПРИГАДАЄМО!

- Якою‌ ви уявляєте Мирославу?

- Хто‌ займався вихованням дівчинки? Як це вплинуло на формування характеру?

- ‌Як Мирослава поводиться в таборі татар? Як вона ставиться до батька?

- Чому‌ дівчина відстоювала інтереси тухольців?Як‌ Мирослава поставилася до загибелі батька?

Яке значення образу?

ВИСНОВКИ (ЗАПИСАТИ)

1) …був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами ли-ця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з злющих тухольських ведмедів.  

2) Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним, а проте виповлювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвили зробили те саме.  

3) Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у сміливості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами.  

4) Се був сивий, як голуб, звиш 90‑літній старець, найстарший віком у цілій громаді. Батько вісьмох синів… Рани ніякий знахар не вмів так скоро і гарно зарадити, як він.  

ПРИГАДАЄМО!

-Хто‌ такий Тугар Вовк? Як ви думаєте, чи випадково автор добирає саме таке прізвище для свого персонажа?

- У‌ яких умовах Тугар Вовк жив у Тухлі?

- ‌Чому Тугар Вовк вирішив зрадити тухольців? Як він ставився до Мирослави?

-Чим‌, на вашу думку, можна пояснити співчуття Тугара Вовка до полоненого Максима?

-Хто такий Захар Беркут? Як ви гадаєте, про що свідчить прізвище цього героя?  Як тухольці ставилися до Захара Беркута?

-У‌ чому він убачав причини поразки русичів?  До‌ чого закликав Захар Беркут?

- ‌Як Захар Беркут поставився до пропозиції зберегти життя Бурунді в обмін на волю Максима? Якої думки Мирослава з цього приводу?

 

Колективна робота.

 Про кого йде мова?

?	Спільні риси	?
чесний	мужній	підступний
справедливий	розумний	прагне отримати владу
вболіває за свій народ	сильний	егоїст
безкорисливий	розважливий	корисливий
щирий	сміливий	нещирий
	рішучий

 Домашнє завдання

Написати характеристику однієї з головних дійових осіб повісті, висвітливши як зовнішні риси, так і показавши внутрішню характеристику персонажа.

МОЖНА СКОРИСТАТИСЯ таким планом:

1.Портрет.

2.Авторська характеристика.

3.Якості особистості, риси характеру.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тема: Іван Франко «Захар Беркут». 

 ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Закінчити речення за змістом тексту повісті

1.Дивний сон приснився …..

2. «Не відбити , але розбити їх - ….»

            3. Мирослава повідомила, що до Тухлі наближається монголо-татарське військо і що … .

4. Максим радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але … .

5.Захар  говорив : «Се правдиві слова мойого сина- …»

           6. Захар Беркут наполягав впустити монголів в тухольську долину, щоб … .

7. Тухольці покинули свої … .

8.Зверха стіни посипалось на монголів … .

9.. «Життя в неволі нічого не варте,-відказав Максим,- …»

10. Максим відмовився від …. , щоб врятувати своє життя.

 

Переглянути відео

 

Домашнє завдання

Дочитати текст повісті до кінця.

Письмово завдання 3 ( с. 68)

 

22.09.2022

ТЕМА:Іван Франко Повість «Захар Беркут»

 1.ПЕРЕГЛЯД  ВІДЕО

2. Робота в зошитах.

1). Життя і творчість

   Івана Яковича Франка

           (1856–1916)

2). Історія написання повісті “Захар Беркут” (1882 р.).

3). Історична основа твору “Захар Беркут”.

4). Жанр твору “Захар Беркут” – історична повість.

5). Теорія літератури.

Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу...

6). Тема твору - розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

7). Ідея твору - возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадібності, жаги до збагачення за рахунок інших.

8). Основна думка - сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

3. ПЕРЕЧИТАЙТЕ ПРО І.Франка.  

  27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім’ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задовольнити допитливість хлопчика і здебільшого відповідали: «Виростеш — про все дізнаєшся сам». Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу, змалечку був закоханий в українську пісню.Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи у сусіднє село Ясениця Сільна, звідки була родом мати, оскільки тамтешня школа вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. Потім І. Франко переходить до так званої нормальної школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобицької гімназії.Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам’ять.

І. Франко. З допомогою дядька по матері я за десять днів він навчився читати українською мовою. ...Шевченка... я вивчив майже всього напам’ять (а пам’ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово.

  А до того був ще й дуже працьовитий. Івась рано залишився сиротою. Коли йому було дев’ять років, помер батько. У сім’ю прийшов вітчим, бідний наймит із сусіднього села. Працьовитий, добрий чоловік, він доклав усіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту. У шістнадцять років І. Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге.Зі спогадів його сучасників постає середній на зріст худорлявий юнак з рудуватою кучерявою чуприною, високим чолом, ясними очима, з рішучим виразом обличчя, з привабливою, захоплюючою манерою вести розмову. Серед ровесників відрізнявся ще й тим, що все вмів робити, надзвичайно швидко писав, читав, швидко орієнтувався в різних ситуаціях. Товариші називали письменника “академією в одній особі”, відзначаючи зокрема вільне володіння чотирнадцятьма мовами.У липні 1877 року Іван Якович був заарештований.

 Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії. Він мріє про посаду викладача Львівського університету, але реакційні кола Галичини зробили все, щоб не допустити «політично ненадійного» Франка до університетської кафедри. Пише твори для дітей. І. Франко. У галузі дитячої літератури я активно почав працювати, починаючи з 1890 року. Опублікував збірку казок «Коли ще звіри говорили», написав низку оповідань. Найбільш «особистим» є оповідання «У кузні», де змальовані картини мого раннього дитинства, а найулюбленіший герой — хлопчик Мирон. З ними діти зустрічаються в багатьох оповіданнях («Малий Мирон», «Олівець», «Під оберегом»).І. Франко був людиною скромною, невеликих статків. Любив одяг строгого кольору, нешнуровані черевики. Майже завжди носив вишивану сорочку. Він навіть не спромігся придбати на смерть нової сорочки, тому ховали його в чужій.І. Франко. У вільний час я любив рибалити. Друга моя пристрасть — грибництво, яке часто поєднував з пішими мандрівками. Мріяв купити велосипеда, але так і не купив, бо жив убого.  Помер письменник у 1916 році і похований на Личаківському цвинтарі у Львові. На могилі встановлено скульптуру Каменяра, який невтомно б’є молотом скелю. У народі письменника так і називають Каменярем, бо Франко у своєму вірші “Каменяр” сповнений прагнень розбити скелю несправедливості, що заступила шлях до нового вільного життя українців.

ЗАПАМЯТАЙ!

1.Повість була написана 1882 року після другого арешту І. Франка — ув’язнення в коломийській тюрмі. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця (у нього не було навіть настільної лампи) писав твір.

2. З Галицько-Волинського літопису І. Франко взяв скупі відомості про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати. Там, де бракувало історичних даних, письменник вдавався до легендарного матеріалу, поєднавши його з життєвими реаліями далекого минулого, внаслідок чого народився мистецький твір високого ґатунку.

 3.І. Франко, очевидно, недаремно обрав для свого твору Тухольщину. Прекрасні

карпатські краєвиди, чарівна природа, народ, славний своєю героїчною історією,

захопили митця.

ЦІКАВО!

Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді. Воно розташоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від м. Стрия на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Але події, описані в повісті, відбулися не там, де тепер розташоване село, а, як стверджує сам автор, «...у стін могутнього Зелеменя» (гора на північному сході від сучасної Тухлі, висота — 1177 м).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати І, ІІ розділи( с. 39-44). Відповідати на запитання 1-12, с.45

 

21.09.2022

Контрольна робота з теми «Із пісенних скарбів»(розгорнуті відповіді на запитання і завдання)

1.Записати особливості суспільно-побутових пісень.

2.Довести, що «Гомін,гомін по діброві»-козацька пісня.

3.Виписати з коломийок по кілька епітетів, пестливих слів і 2 метафори.\

4. Розкрити значення українських народних пісень.

08.09 2022

 

 ТЕМА:   Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях.

 «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька»

 

 Гра «ТАК або НІ» ПИСЬМОВО (пишемо:1.Так.

                                                                          2.Ні.)

1. Козацькі пісні пов'язані з історією народу.   

2. Чумаки їздили за сіллю на південь України  

 3. Бурлаками називали кріпаків, яких віддавали в солдати.  

 4. «Ой на горі та женці жнуть» належить до календарно-обрядових пісень  

5. У піснях кріпацького циклу можна простежити бунтівні настрої.   

6. Великий цикл заробітчанських пісень присвячений еміграції селян до Америки та Канади.   

7. У козацьких піснях переважно йдеться про почуття героя, а не про історичні події.  

Виразне читання пісні «Стоїть явір над водою»

ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМ`ЯТАЙ!

Це пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.

У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.

«Стоїть явір над водою» — народна соціально-побутова козацька пісня.

У творі виведений образ молодого козака, який, очевидно, не з власної волі змушений їхати на чужину. Про це свідчать такі вирази: «на козака незгодонька», «серденько ниє». Як і личить козакові, у нього «оріхове сіделечко» і «кінь вороненький». Про глибоку любов і пошану народу до своїх захисників говорять пестливо-зменшувальні слова, що часто вживаються у пісні: «незгодонька», «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «калиноньку», «родоньку».

Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образи природи — явора, калини, пташок з рідного краю.

Художні засоби різноманітні: від паралелізму (паралельне зображення образів людей з явищами природи) — козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родонь-ку вісти — до епітетів: милу (Україну), молоденький (козак), зелененький (явороньку), пестливо-зменшувальних назв: серденько, вороненький, козаченьку.

Широко вживаються окличні речення, безсполучникові складні речення з протиставленням, поясненням.

Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом.

Головна думка (ідея) — уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища.

Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків — козаків.

Виразне читання пісні «Гомін, гомін по діброві»

ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМ`ЯТАЙ!

 

Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.

Історичною основою цього пісенного твору могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.

Жанр — народна соціально-побутова козацька пісня.

Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.

Мати не може змиритися зі зрадою сина й проганяє його. Негативно ставляться до козака й дві старші сестри. Тільки молодша, не розуміючи ще, любить козака як брата. Сам козак розуміє, що вороття йому немає, тому відповідає молодшій сестричці, що повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Так він відповідає й матері, у якої прокинувся жаль та родинні почуття.

Поряд з образами людей — образи природи: діброва, туман, поле. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як неприємне, огидне явище зради.

Художні засоби — різноманітні. Метафори («мене змиють дощі, …розчешуть терни»); епітети — густі (терни), буйні (вітри); пестливі слова — зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку. Поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ природи та явищ людського життя), діалоги, окличні та питальні речення, звертання, розгорнуті порівняння (відповідь сестрі).

Пісня пронизана сумним настроєм, жалем.

Головна думка твору — засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш.

Пісня викликає жаль через змарновану долю козака, захоплення силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей брата сестрі й матері щодо свого повернення.

 

Виразне читання пісні «Ой у степу криниченька»

ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМ`ЯТАЙ!

 

Це пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки.

Історична основа твору — явище чумацтва в Україні. Поїздки в Крим по сіль були важкими й небезпечними. Навіть назва «чумаки» пов’язана зі страшною хворобою — чумою, яку вони могли підхопити в теплих краях і перенести далі.

За жанром це народна соціально-побутова чумацька пісня.

Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.

У пісні використовуються паралелізми (« у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); постійні епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); пестливо-зменшувальні слова (криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька); вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. Твір пронизаний сумним настроєм.

Головна думка пісні — висловлення співчуття до важкої, часто трагічної долі чумаків.

Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.

 

 ПИСЬМОВО

ТЕСТИ

«Ой на горі та женці жнуть»

1. Козацьке військо йшло:
а) через лан;                      б) біля лісу;                       в) попід горою.

2. Попереду козацьке військо вів:
а) П. Сагайдачний;             б) Б. Хмельницький;               в) М. Дорошенко.

3. У кого серед козацтва був кінь вороний?
а) І. Богуна;                    б) пана хорунжого;                   в) полковника.

4. За що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:
а) проміняв жінку на тютюн та люльку;
б) загубив шаблю в бою;
в) не співав разом з усіма.

5. Сагайдачного у творі названо:
а) розгубленим;                   б) байдужим;                           в) необачним.

 

«Стоїть явір над водою»

6. Над водою нахилився:
а) юнак;                       б) дуб;                                 в) явір.

7. Продовжіть рядок твору: «Не рад козак журитися — так серденько…»:
а) мліє;                          б) тліє;                                   в) ниє.

8. Козак молоденький поїхав у:
а) Туреччину;                      б) Московщину;                               в) Німеччину.

 

«Гомін, гомін по діброві»

9. Мати сина з дому на початку твору:
а) проводжала;                              

б) проганяла;                           

в) виштовхувала.

10. Чим наділяє козака турчин:
а) смарагдами;                        б) кіньми;                                 в) сріблом, золотом.

11. Яка із сестер випитує у брата: «Коли з війська прийдеш?»
а) старша;                                б) підстарша;                                   в) менша.

12. Що відповів син на таку промову матері: «Нехай тебе орда візьме»? «Мене… орда…»:
а) в чистім полі об’їжджає;                                      

 б) сріблом, золотом наділяє;
в) до себе жити підмовляє.

 Домашнє завдання

Вивчити одну з пісень напам'ять 

07.09 2022

Тема уроку: Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень, їхнє ідейно-художнє багатство. «Ой на горі та женці жнуть»

ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ ДАТУ І ТЕМУ УРОКУ

 УВАЖНО ПРОЧИТАЙ!

«Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан і славний Морозенко, козаки Швачка і Голота — всі вони кличуть до бою за батьківщину.

Який трудівник — ой у лузі та ще й при березі, чи у полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи у шахті під землею, чи на заводі за верстатом — не почував легкості і бадьорості від її геніального ритму?

Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?

Яка дівоча весна не приносила кохання на їхніх крилах?

Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що століттями бився, як лев, за свою свободу, що століттями витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!» — так писав про українську пісню геніальний український письменник, кінорежисер Олександр Довженко.

«З усіх видів української культури пісня завоювала найбільшу популярність у народів світу і є найвагомішим внеском нашої нації у міжнародну духовну скарбницю, що одностайно ствердила зарубіжна громадськість…

Пісні, у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій, називаються соціально-побутовими.

Соціально-побутові пісні дуже різноманітні за жанрами та тематикою. Це і козацькі, і чумацькі, і кріпацькі, і солдатські, і бурлацькі, і заробітчанські й інші пісні.

Незважаючи на своє складне, часто трагічне становище, українці, окрім того, склали багато жартівливих пісень.

 Робота з підручником

 ПРОЧИТАЙТЕ матеріал з підручника про суспільно-побутові пісні на стр. 12-15

 Робота з таблицею

  

Суспільно-побутові пісні — це пісні, у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій Суспільно-побутові пісні є неоднорідними за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те, що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами життя суспільства. Провідними жанрами суспільно-побутових піснь є козацькі, бурлацькі, наймитські, солдатські, рекрутські, чумацькі, заробітчанські пісні.
Назва жанру	Виконавці	Тематика	Назви пісень
Козацькі	Козаки	Народ у цих піснях оспівує героїзм захисників рідної землі, готовність цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності. У козацьких піснях переважно відтворено емоції героя, а не його вчинки (про вчинки йдеться в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього козака, мотив прощання з коханою, із родиною — такими є важливі складові козацьких пісень	«Стоїть явір над водою», «Ой на горі та женці жнуть»
Чумацькі	Чумацькі пісні розповідають про долю людей, які торгували рибою та сіллю, привезеною на волах із Дону та берегів Чорного моря.	До основних мотивів чумацьких пісень належать такі: довгий шлях, небезпека нападу з боку татар чи турків, хвороби, смерть на чужині. Указано також причини, які змушують вдаватися до чумакування: «От тим же я чумакую, Що мені лучче жити: На панщину не ходити, Подушного не платити...». Нерідко надії на краще не справджувались, і чумак повертався додому без солі, без грошей	«Чумаче, чумаче, чого зажурився», «Ой чума-че, чумаче»
Кріпацькі	Кріпацькі пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до земельної ділянки, без права власності на неї, результати праці цих людей собі забирав поміщик.	У кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності, безправ’я людини. У таких піснях можна простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих закликів до боротьби	«Бодай пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», «В недільку рано»
Рекрутські, солдатські та жовнірські	Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини	Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини	«Наїхала старшина», «А в неділю рано, рано-ранесенько»
Бурлацькі	Бурлаками називали селян, які втікали від закріпачення й намагалися хоч десь здобути тимчасовий заробіток. Бурлаки — це люди без постійної роботи та заробітку. Вони терпіли поневіряння, голод, тяжку працю, однак були вільними, їх вабила свобода	У бурлацьких піснях багато нарікань на соціальну несправедливість, тут наявний настрій туги за батьківщиною, образ смерті на чужині. Близькими за тематикою до бурлацьких є заробітчанські та наймитські пісні. У них ідеться про долю наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали більш-менш постійне місце роботи й заробіток. На відміну від наймитів, заробітчани — це селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини, Галичини, Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення	«Забіліли сніги», «Віють вітри все буйнії», «Америка, Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, сосновіпороги»,  «А там край дороги» — перелік заробітчанських та наймитських пісень.

  

 .

 .  Робота над поезією «Ой на горі та женці жнуть»

  Виразне читання пісні «Ой на горі та женці жнуть»

 Робота за змістом прочитаного:

1.      До якої тематичної групи можна віднести цю пісню? (До козацьких пісень.)

2.      Про які часи йдеться? (Часи Запорозької Січі.)

3.      Які звичаї запорожців оспівуються? (Мати за найбільше багатство коня, тютюн та люльку.)

4.      Які риси козацького характеру вимальовуються з пісні? (Перевага громадського над особистим, військова доблесть, почуття гумору.)

5.      Назвіть характерні ознаки народної пісні. (Повтори, вигуки, анафора, зменшено-пестливі слова, окличні речення, діалог.)

 ЗАПИСАТИ в зошит

Ідейно-тематичний аналіз пісні «Ой на горі та женці жнуть»

Тема — вияв любові й шани до захисників вітчизни — запорізьких козаків, уславлення сміливості, мужності їхніх ватажків.

Головна думка твору – уславити хоробрих козаків, для яких військова честь, захист своєї батьківщини, мирних женців — перш за все.)

Художні засоби: 

ü  звертання («Гей, вернися, Сагайдачний...», «Гей, хто в лісі, озовися!»)

ü  діалог

ü  постійні епітети (кониченько вороненький, під горою зеленою, долиною широкою)

ü  пестливі слова (хорошенько, кониченько, вороненький)

ü  образи-символи (кінь, тютюн та люлька)

ü  вигуки (ой, гей).

Рими: жнуть — йдуть, горою — зеленою — долиною — широкою

 ДОМАШНЄ ЗАДАННЯ

 Літературний диктант ПИСЬМОВО!ЦИФРА І ВІДПОВІДЬ

1) Які військові звання названі у пісні?  

2) Назвіть прізвища полководців, що є в пісні.  

3) Які предмети козацького побуту та спорядження згадуються?  

4) Про які елементи ландшафту йдеться в пісні?  

5) Який за мастю кінь у пана хорунжого?  

6) Яким епітетом характеризується Сагайдачний?  

7) Який вираз свідчить про оптимістичний настрій козаків? («Не журися!»)

8) Додайте епітети з пісні.

Гора —  …;

долина —…;

кониченько — ….

9) Що й на що проміняв Сагайдачний?  

10) Які рядки свідчать про товариськість козаків?  

11) Як Дорошенко веде своє військо?  

12) Про що свідчить рядок з пісні «мені з жінкою не возиться»?  

 

Опрацювати теоретичний матеріал за підручником (стр. 12-17)